Будинок вчених

У Львові на вулиці Листопадового чину, 6 розташувався неперевершений за своєю архітектурою Львівський Будинок вчених. Тут колись було казино і бордель, знімали "Трьох мушкетерів".

Читати далі

Дубровнік, Хорватія

Дубровник – стародавнє місто Хорватії на узбережжі Адріатики. Його не випадково називають "Перлиною Адріатики". При вигляді фортеці старого міста просто німієш від захвату. Розглядаючи в Дубровнику стародавні камені фортець Хорватії, скріплені розчином на основі яєць, зовсім забуваєш, що ти тут тільки турист. Починає здаватися, що час повернувся назад і ти - чи то венеціанський купець, що приплив сюди зі своїми товарами, чи то хорватська мореплавець, що збирається на світанку покинути рідний порт.

Читати далі

Котор, Чорногорія

Котор - розташований в однієї з найпрекрасніших заток - Боко-Каторській затоці. Є містом торговців і знаменитих мореплавців. 

Читати далі

Острог, Чорногорія

Монастир в Острозі є надзвичайно духовним місцем. Тут отримуєш внутрішній спокій та умиротворіння. 

Читати далі

Будва, Чорногорія

Будва рахується одним з найстаріших міст Адріатики, місту більше двох тисяч років. На території Будви знайдені сліди як римської, так і грецької цивілізації, в архітектурі відчувається візантійський, венеціанський та австрійський вплив. Слов'яни почали селитися на цій території вже в ХІ столітті.

Читати далі

Цетіньє, Чорногорія

Монастир розміщений в центрі культурної столиці Чорногорії біля підніжжя гори Орлиний Хрест. 

Читати далі

Львів, церква Святого Юра

Греко-католицький архикатедральний собор Святого Юра (площа Святого Юра, 5) – величний рококовий архітектурний ансамбль XVIII століття (до нього входять собор, дзвіниця, митрополичі палати і капітульні будівлі) домінує на високому узгір’ї над Львовом, чудово поєднуючись із міським ландшафтом.

Уперше на цій горі церкву з печерним монастирем збудував у XIII столітті галицько-волинський князь Лев Данилович для свого дядька Василька, котрий вирішив відійти від справ світських і присвятити своє життя служінню Богові.

Сучасний ансамбль у стилі рококо збудований у 60-х роках XVIII століття зодчим Бернардом Меретином. Вихований у дусі західноєвропейських архітектурних традицій, Меретин при  зведенні храму використав також і традиції українського сакрального мистецтва.Пройшовши крізь браму, оздоблену алегоричними фігурами Римської та Грецької церков, ви потрапляєте на велике подвір’я храму.

Зліва височить головний фасад катедри з могутнім порталом і фігурами святих Атанасія і Лева Шептицьких – архієреїв, котрим і завдячує своїм існуванням святиня. Аттик над порталом увінчаний скульптурною групою «Юрій Змієборець».

Це геніальний твір митця Іоанна Пінзеля, найкращий зразок львівської скульптури XVIII століття, що стоїть в одному ряді з шедеврами світової пластики. Інтер’єр храму вражає багатством і різноманіттям іконопису.

На особливу увагу заслуговує діяльність видатного художника XVIII століття Луки Долинського, – він намалював ікони вівтаря з постатями пророків, які відзначаються шляхетністю образів, трактованих з позицій гуманізму.

У кіоті лівого нефу обов’язково слід оглянути цінну реліквію – ікону Теребовлянської Матері Божої XVII століття.

1663 року з очей Богородиці 40 днів текли сльози, як попередження про турецьку облогу міста. Вдруге ікона заплакала 1704 року, коли шведський король Карл XII загарбав Львів. До наших днів ікону покриває срібна риза, справлена ігуменом теребовлянського монастиря. 

У підземній частині собору – крипті – знаходяться саркофаги найвизначнішого діяча Греко-Католицької Церкви митрополита Андрея Шептицького та інших ієрархів.
 

Навпроти собору стоїть палац митрополитів, споруджений архітектором Фесінґером у XVIII столітті у стилі рококо з деякими вкрапленнями класицизму. Апартаменти палацу мають багате оздоблення. З іншого боку храму височіє дзвіниця, на якій висить найдавніший дзвін у всій Україні. Напис на ньому датований 1341 роком і свідчить про військові лихоліття давніх часів. Зі східної тераси подвір’я храму відкривається величний вигляд на місто.

Собор Святого Юра символізує святиню, яка на українській землі стала мостом єднання великих надбань християнської культури та духовності двох гілок: візантійського Сходу і латинського Заходу.

 Історію храма взято з olha-church.org.ua

Читати далі

Львів, церква святих Ольги і Єлизавети

Церква святих Ольги і Єлизавети, а колись костел Святої Єлизавети, збудована в неоготичному стилі і знаходиться на площі Кропивницького.

Читати далі

Пару слів про себе...

Було би шкода, щоб люди подумали, наче цей сайт веде привид. Тому вирішила створити таку мінімальну сторінку про себе.

Поки є лише фото.
Та e-mail: castle-way@ukr.net

Читати далі

Львів, вулиця Руська

Ансамбль вулиці Руської (XVI-XX століття) – житлові та адміністративні будівлі української дільниці стародавнього Львова.

Читати далі

Польща, Краків

Вавель – це вапянковий пагорб, що здіймається над Краковом.

На цьому пагорбі, територія якого становить 5 га, розташований комплекс історичних споруд, які колись функціонували як окреме місто.

Основну історичну та художню цінність Вавелю визначають два об’єкти: Королівський замок та Кафедральний собор.

Вавель-замок — визначна пам’ятка польської архітектури, резиденція польських князів та королів.

Заснований в 11 ст. Спочатку майже всі будівлі замку були дерв’яними.

Після пожежі у 1306 році збудовано кам’яний замок в готичному стилі.

Нові фортечні мури з баштами (Собєською, Сенаторською, Сандомирською та ін.) споруджено в 1609-1618 рр.

В епоху Відродження (16 ст.) в східній частині Вавелю збудовано королівський палац.

В 1655—1657 рр. Вавель було розграбовано, а в 1702 році — спалено шведами під час Великої Північної війни.

Після визволення Кракова розпочались ремонтні та реставраційні роботи.

Ці роботи було перервано під час ІІ світової війни, з королівського замку окупанти вивезли і зруйнували багато цінних творів мистецтва.

У давньому королівському палаці сьогодні знаходиться музей, що має назву “Державне зібрання Мистецтва у Вавелі”, і який вважається найкрасивішим серед музеїв Польщі.

З приміщень палацу найцікавішим є Польський зал з скульптурними прикрасами на стелі.

В північній частині замку розташований готичний кафедральний собор (1364 р.), одна з каплиць якого (Ягеллонівська) розмальована, ймовірно староукраїнськими майстрами (15 ст.).

В соборі знаходиться багато творів мистецтва, різних за стилем та часом виконання: надгробні плити, епітафії королям, біскупам, саркофаги польських королів, багато картин, скульптур та штучного мармуру.

В соборі багато століть відбувались коронування польських королів та їх урочисті похорони.

У Вавельській кафедрі є ряд могильних каплиць: готичних, ренесансних та барокових.

Найкрасивішою є каплиця Зігмунда, яку називають “перлиною ренесансного мистецтва”.

 

Над каплицею знаходиться вежа Зігмунда з найбільшим у Польщі Дзвоном Зігмунда, який важить близько 8 тонн. Інші каплиці – це Маріацка, Потоцьких, св.Трійці.

У підземеллях кафедри знаходяться склепи відомих поляків, серед них: Т. Костюшки, А.Міцкевича, Ю.Словацького, Ю.Пілсудського.

Щороку вавельський пагорб відвідує близько трьох мільйонів туристів.

Інформацію про замок взято тут

Читати далі

Львів, вулиця Вірменська

Житлові будинки вулиці Вірменської (XVI-XIX століття) – Львівські вірмени протягом багатьох століть намагалися відтворити на чужині куточок власної батьківщини у поєднанні з європейською архітектурною традицією.

Давні архітектори звели тут цікаві зразки ренесансу, рококо, ампіру, класицизму.

На вулиці Вірменській привертає увагу монументальний чотириповерховий будинок № 13 – колишня австрійська прокуратура фінансів.

 

Цю споруду, в архітектурі якої помітний перехід від класичного пишного бароко до більш стриманого класицизму, збудував 1788 року французький архітектор Дені Гібо. Будівля є найкращим зразком львівського будівництва того часу.

Різьблені маски і фігури на постаментах балкона належать різцю Матвія Полейовського – провідного майстра львівської барочної скульптури. У цій кам’яниці мешкав вірменський першодрукар Ованес Карматенанц.

Вірменська, 14 – Пам’ятка житлової архітектури XVI-XVII століть, перебудована на початку XIX століття у стилі ампір. Це власність львівського хроніста Дениса Зубрицького, автора «Хроніки міста Львова».

Вірменська, 19 – зараз тут знаходиться найславетніша львівська кав’ярня другої половини ХХ століття «Вірменка», заснована 1979 року. Протягом 80-х років вона була центром духовного життя львівських неформалів – нонконформістських тусовок найрізноманітніших штибів, зокрема гіпі і богемників. Інтер’єр кафе зберегли у стилі радянських тоталітарних часів.

Фрагмент будинку «Пір року»Надзвичайно цінним є житловий будинок № 20, зведений у XVI столітті архітектором Петром з Лугано (Петром Італійцем) у ренесансному стилі. Особливо цікавим є портал будинку, прикрашений колонами. Сам вхід до будинку дуже низький, тож здається, що навіть треба пригинатися, аби зайти до середини. Утім в цьому немає нічого дивного, адже наші предки, які жили чотириста років тому, були в середньому нижчі від нас на зріст на 20-25 сантиметрів.

Будинок № 21, перебудований у першій половині XIX століття, являє собою один з найцікавіших зразків львівського стилю ампір. Декоративний фриз та алегоричні горельєфи у нішах другого поверху виконав відомий майстер львівської скульптури Гартман Вітвер.

 

Фасад будинку на Вірменській, 23 має скульптурний декор, через який його з 70-х років ХІХ століття називають будинком «Пір року». Це витвір українського скульптора Гавриїла Красуцького. Коринфські пілястри підпирають фриз, де ми знайдемо рельєфні зображення лелек, маски вітрів з чотирьох сторін світу а також усі зодіакальні знаки. Рельєфи алегорично зображають чотири пори року і римського бога Сатурна, з яким пов’язані уявлення про “золотий вік”. Алегорії весни, літа, осені й зими відтворюють діяльність землеробів протягом року. Кожна пора року оздоблена написом латинською мовою, взятим із творів давньоримського поета Вергілія. Це єдина у Львові пам’ятка архітектури, де втілена тема життя і побуту селян.

Фрагмент будинку «Пір року»Вірменська, 25 – один з найстаріших житлових будинків, зведених на вулиці. Він належав вірменському художникові Христофору Захновичу, а у другій половині XVIII століття був перебудований. На його фасаді можна оглянути гарне кам’яне обрамлення вікон з різьбленим рослинним орнаментом. На таємниче середньовічне подвір’я цього будинку ви зможете пройти під хрестовидними склепіннями зі зображенням кам’яних лілій, які збереглися у первісному вигляді з древніх часів.

На будинку № 30 привертає увагу напівзамурований портал, над яким добре видно різьблений вірменський геральдичний знак.

Доволі своєрідне архітектурне обличчя має будинок № 31, збудований у незвичному для Львова стилі французького класицизму кінця XVIII століття. Вікна другого поверху ззовні огороджені оригінальними мініатюрними балкончиками з характерним рисунком решіток.

 

Інформацію взято з офіційного порталу Львівської міської ради

Читати далі