21 серпня 2010 р.

Жовква



Про початки замку та Жовкви Станіслав Жолкевський писав у листі до дружини: «Наступають щоразу страхітливіші небезпеки. Це і спонукало мене, насамперед, збудувати свій замок і закласти містечко…». На думку історика Садока Баронча, яку підтримує офіційна польська історіографія, татарське нашестя 1594 року врешті-решт і спонукало Жолкевського до активних дій: «…для безпеки своїх підданих гетьман постановив певне місце уфортифікувати, щоб усі могли схоронитись у часи тривог. … Станіслав Жолкевський розпочав будувати над озером оборонний замок, а навпроти замку — костел у волоському стилі».

Жовква є чудовим прикладом реалізації концепції «ідеального міста» в Україні. Поряд з ним такими відомими містами були Шаргород (Вінницька область) та Броди (Львівська область). Суть «ідеального міста» полягала в пошуку оптимальної форми укріплень для найкращого захисту міста від ворогів.

Заснований белзьким воєводою Станіславом Жолкевським (1594-1606 рр.) за планом архітектора Павла Щасливого в стилі ренесансу. Після Павла Щасливого роботи продовжував Павло Римлянин, а згодом і Амброзій Прихильний. За переказами, навколо замку знаходився сад дружини Жолкевського неймовірної краси, але до нашого часу він не зберігся.

У 1606 році за замком Жолкевський створив звіринець, де розводили зубрів, оленів, сарн та інших тварин. Але проіснував він тільки до кінця XVII століття. Цей звіринець дав назву одній із міських брам — «Звіринецька».

В 1676 р. частково перебудовується і стає резиденцією короля Яна Собеського. Відомо, що королю не дуже подобалася Варшава, тому і більшість свого часу проводив тут. Перед замком за оборонними мурами була розбита ринкова площа (тепер – пл. Вічева), з боків від якої було поставлено житлові будинки з відкритими аркадними галереями. Поряд з замком було закладено ландшафтний парк «Звіринець», в якому знаходились екзотичні тварини. Жовква набула слави одного з найкрасивіших міст-резиденцій Європи.

Місто мало високі оборонні мури, чотири брами – Львівську, Єврейську, Глинські, Звіринецьку. Збереглись тільки дві останні.

На відміну від інших західноукраїнських фортець замок не набув рис бастіонних укріплень. Саме цим він є цікавим і своєрідним.

В Жовкві народився і зростав майбутній гетьман Богдан Хмельницький. Згодом він так і не наважився штурмувати своє рідне місто під час походів на Львів.

В Жовкві була створена ціла мистецька школа, відома як Жовквівська школа живопису та різьби по дереву XVII-XVIII ст.

Замок має прямокутну форму з чотирма кутовими баштами. Поряд з ним знаходиться ринкова площа. Згідно з канонами ренесансного містобудування, центральна площа є осердям суспільно-адміністративного і торгово-економічного життя кожного європейського міста. Її територія оточена двоповерховими кам’яницями – житловими будинками-пам’ятками сецесійної архітектури. Нині в центрі площі можна оглянути фундаменти середньовічної міської забудови (колишня ратуша).

Понад чотири місяці, з кінця 1707р., замок був резиденцією російського цар Петра І під час Північної війни зі Швецією. Саме тут на військових нарадах, було розроблено відомий жовквівський стратегічний план розгрому шведської армії, суть якого полягала в ухилянні від генеральної битви доти, поки не буде впевненості у перемозі.
Від ХІХ ст. замок починає руйнуватись, а пожежа 1915 р. остаточно його знищила.

Уздовж ринкових кам’яниць Жовкви тягнуться Торгові ряди. Тут колись йшла торгівля, засідало купецтво, укладалися угоди і союзи. На площі під час археологічних розкопок знайшли невеликий кам’яний круг. Це так зване лобне місце. Колись тут стояв стовп кари, біля якого виконували судові вироки. Прикладом покарання в тих часах є така історія. Золотар Ян у суперечці забив гуску міщанина Бандурку. За це його мали стратити, однак помилували і наказали відбути публічну покуту. Ян мав, йдучи в процесії при похороні в білій сорочці, у ланцюгу і голосно визнаючи свій проступок. І так три рази: раз перед домом, другий раз на ринку і третій на похоронах.

Пам’ятки архітектури:

• Міська ратуша 1932 р. (пл. Вічева, 1).

• Домініканський монастир XVII- XVIII ст. (вул. Львівська, 5).

• Василіанський монастир XVII-ХХ ст. (вул. Василіанська).
В Троїцькій церкві знаходяться мощі Святого мученика Партенія, які володіють силою зцілення. В церкві цікаві вітражі (поч. ХХ ст.) та розписи (1930-ті роки) Юліана Буцманюка.

Костел Св. Лаврентія
• Парафіяльний костел Св. Лаврентія 1606-1618 рр. (пл. Вічева, 18).
Збудований архітектором А. Прихильним та П. Щасливим в стилі ренесансу.

• Дерев’яні церкви – пам’ятки давньоукраїнського зодчества. Збереглися два храми без жодного цвяха. Старшою є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1705 р., іконостас 1710-1727 рр., пл. Вічева, 16). У ній зберігся первісний іконостас роботи майстра Кунаша, який виконувався протягом кількох десятиліть. Неподалік розташована церква Св.Трійці (1720 р., вул. Львівська, 90), яка має унікальний іконостас роботи галицьких майстрів.

• Костел Св.Лазаря (вул. Львівська, 21). Архітекторами є Павло Щасливий, Павло Римлянин, Амброзій Прихильний. 1606-1618 рр. В ньому варто відвідати скульптурні надгробки родин Жолкевських та Собеських.

• Синагога 1687 р. (вул. Запорізька, 4).
Один з найкраще збережених пам’яток юдаїзму на Львівщині. Архітектор Петро Бебер.


Як добратися:

Зі Львова з АС-2 їздять постійно маршрутки.
Доїхати до Жовкви можна також поїздом приміського сполучення Львів-Рава-Руська, який відправляється з головного вокзалу.
Карта