Львів, церква святих Ольги і Єлизавети

Церква святих Ольги і Єлизавети, а колись костел Святої Єлизавети, збудована в неоготичному стилі і знаходиться на площі Кропивницького.

Місцем спорудження було обрано площу Солярні, обабіч вулиці Городоцької. Вибір було зроблено так, щоб споруда костелу закривала від головного вокзалу вид на Собор св. Юра, який був грекокатолицьким, і нагадував всім прибуваючим до Львова залізницею, що тут живуть українці. Будувався костьол за кошти залізничників для їхньої парафії. Був проведений конкурс проектів, в якому взяло участь 19 учасників, серед яких найкращим був визнаний проект під девізом «Тріо», виконаний професором Львівського політехнічного інституту Теодором Тальовським (1857–1910) – відомим архітектором свого часу, вихованцем політехніки Відня та Львова, учнем львівського архітектора Юліана Захарієвича. Під час проектування споруда костелу була введена в уже існуючий архітектурний ансамбль. Архітектори та будівничі прийняли єдино правильне рішення – спорудити майбутній храм в традиціях готичної архітектури. Будівництво костьолу розпочалося восени 1904 р. під керівництвом інженера Кароля Ріхтмана з закладання фундаментів, спочатку планувалося завершити будівництво в 1907 р.

Освячення костьолу відбулося восени 1911 р. а лише в 1913 р. внутрішнє оздоблення костьолу було практично закінчене.

Важких пошкоджень костьол зазнав у 1939 р., коли на його вежі був обладнаний спостережний пункт польської армії, який був знищений німецькою авіацією, та під час другої світової війни внаслідок влучання бомби в будинок навпроти, і від уламків цього будинку костьол сильно постраждав.

Після закінчення війни комуністична влада костьол закрила і його приміщення були передані кондитерській фабриці "Світоч" під склад. Ніяких реставраційних робіт не проводилося і в результаті варварського ставлення тодішніх господарів споруда зазнала значних руйнувань. Не раз львівськими обласними комуністами та безбожниками ставилося питання про знесення костьолу, як такого, що шкодить атеїстичній і комуністичній пропаганді.

У 50-х роках комуністи вирішили провести у Львові «кампанію зняття хрестів», яку почали з найвищої вежі костьола. Хреста зняти так і не вдалося. Людина, котра погодилася зняти хрест, впала з вежі і забилася на смерть. Бажаючих повторити досвід попередника не знайшлося, і тодішнім львівським партійним бонзам та їх лакеям прийшлося відмовитись від цієї затії.

В оформленні інтер’єру домінує мармуровий головний вівтар, який є однією з кращих робіт відомого львівського скульптора кінця кінця XIX – початку XX ст. Петра Войтовича (1862–1936), й належить до найбільш характерних творів львівського мистецтва свого часу. Він – один із рідкісних творів такого спрямування й тим більш цікавий, що зберігся на своєму первісному місці. По боках від табернакля – два симетрично розташовані ангели на колінах.

План церкви

  Історію храма взято з olha-church.org.ua