Карнавал у Венеції

Вражаючий та незабутній - такий є карнавал, який відбувається щороку взимку у Венеції. Історія карнавалу налічує вже понад 900 років і бере свій початок з давньо-римських свят сатурналій.

Шевченківський гай

Територія музею умовно розділена на 6 етнографічних зон. Кожна зона це своєрідне міні-село, яке складається з 15-20 пам'яток архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент.

Будва

Чорногорія - маленька країна, де кожен відпочиваючий зможе відпочити на свій смак. Це може бути гірський туризм, подорож архітектурними пам'ятками, відпочинок на березі моря, дайвінг тощо. Найкраще знайомство з країною починати з Будви

Акваріум в Барселоні

Барселона є цікавою не тільки своїми архітектурними пам'ятками, але й неймовірним акваріумом та зоопарком.

Гора Великий Верх

Підйом на гору Великий Верх (1598 м) можна віднести до маршрутів середньої складності. Це вершина в Українських Карпатах, у масиві Полонина Боржава. Розташована на межі Воловецького та Міжгірського районів Закарпатської області.

21 серпня 2010 р.

Чернігів



        Чернігів повноправно заслуговує на цілий сайт, а не окрему сторінку. Це старовинне місто (VІІ ст.), багате на історію та архітектурні пам’ятки.

        За легендою, місто було засноване князем Чорним і вже в ІХ ст. увійшло в склад Київської Русі. На ті часи Чернігів стає культурним і політичним центром Чернігово-Сіверської землі. Мстислав Хоробрий, брат Ярослава Мудрого, будує Спасо-Преображенський собор. Це один з старовинніших храмів Київської Русі. Довкола собору зводиться фортеця.

         В 1799 р. фортецю знищують і на її місці прокладають бульвар. Сьогодні тут знаходиться 12 гармат козацької доби.

        Оборонно-сакральний ансамбль древнього Чернігова утворює Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів старовинний».

        Більшість пам’яток знаходиться у старій частині міста, яка розташована на березі Десни і називається «Вал». Князівський дитинець містить Борисо-Глібський собор ХІІ ст., Спасо-Преображенський собор ХІ ст., в якому похований Ігор Святославович.

        Над Десною височіють Болдині гори. Назва походить від давньоруського "болд" – дуб. Через те, що дуб має посилену енергетику, на Болдиних горах було язичницьке капище. Тут збереглося одне з найдавніших руських некрополів. Нараховується понад 200 поховальних насипів. Найлегендарніші – Гульбище і Безіменний. З першим пов'язана легенда про богатиря, який став прообразом Іллі Муромця. В самому ж кургані знайшли найбільший давньоруський меч.

Пам'ятки архітектури:

• Спасо-Преображенський собор ХІ ст.
Збереглися фрески часів Київської Русі. Товщина стін сягає 1,4 м. Вони були споруджені кладкою типу “opus mixtum” – ряди каменю чергувалися з рядами цегли.
• Борисо-Глібський собор ХІІ ст.
• Малоросійський колегіум 1700 р.
• Будинок Якова Лизогуба ХVІІ ст.
Використовувався як Чернігівська полкова канцелярія.
• Єкатерининська церква 1715 р.
Знаходиться навпроти дитинця.
• Курган Чорна могила
За легендою тут похований засновник Чернігова князь Чорний.
• П’ятницька церква ХІІ-ХІІІ ст. (відреставрована)
Церква відбудована зовсім не в тому вигляді, в якому вона була перед зруйнуванням.
• Воскресенська церква з дзвіницею 1772-1775 рр.
• Єлецькі печери
• Антонієві печери
• Церква Воскресіння 1772-1799 рр.
• 12 гармат ХVІ-ХVІІІ ст.
• Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир ХІ-ХVІІ ст.
Розташований па правому березі Десни між Чернігівським дитинцем і Троїцько-Іллінським монастирем. Існує легенда, що монастир засновано князем Святославом Ярославовичем через ікону Божої Матері, яка з’явилась на одній з ялин (саме через це монастир і назвали Єлецьким). Вже потім на цьому місці побудували храм Успіння Божої Матері. Це булла грандіозна для того часу споруда, яка до нашого часу збереглася незмінною.
Нажаль, чудотворна Єлецька ікона під час війни 1611 р. зникла.
До складу сучасного ансамблю Єлецького Успенського монастиря входить:
• Успенський собор ХІІ ст.
• 36-метрова надбрамна дзвіниця XVІІ ст.
• трапезна, Петропавлівська церква і келії XVІІ ст.
• мури та брами XVІІ ст.
• усипальниця родини чернігівського олковника Я. Лизогуба
• будинок Феодосія
• Троїцько-Іллінський монастир 1069 р.
Цей монастир був створений засновником Києво-Печерської лаври ченцем Антонієм на Болдиних горах. Спочатку він так і називався Болдинським, але тепер це Іллінський монастир. Там кожен монах жив усамітнено окремо у своїй печерці.
Як свідчить історія, в одну з ночей 1069 року в Чернігів прибув відомий у всій Київській Русі монах Антоній. Він тікав зі столиці. Причиною цього стала сварка між ним і князем Ізяславом Ярославовичем через те, що Антоній прийняв сторону киян під час бунту. Відомо, що повстання виникло через те, що руські князі програли битву з половцями. Ізяслава визнали винуватцем. Він змушений був покинути Київ і шукати підтримку в польського короля Болеслава. Полоцький князь Влеслав Брячеславич сів на київський престол. Антоній вітає вигнання Ізяслава і підтримує Влеслава, який згодом тікає при наближенні Ізяслава з польським військом.
Князь Святослав Ярославович чернігівський підтримує Антонія. По його замислу монастир нічим не повинен уступати Києво-Печерському.
В 1072 році Антоній повертається в Київ. Монастир, створений ним в Чернігові продовжує розширятися. Будується Іллінська церква – єдиний збережений до нашого часу староруський безстовпний хрестово-купольний храм. Так, в трагічний для Чернігова 1239 рік монахи в печерах прийняли мученицьку смерть від рук монголо-татарськи й воїнів. Їхні кості знаходяться у відкритому склепі біля церкви Феодосія Тотемського.
Тісне підземелля використовувалось для лікування психічнохворих людей. Лікування таких захворювань тишиною і темнотою здавна використовувалось. Практикується цей метод і в сучасній медицині.
А ще в підземеллях монастиря проживають привиди. Саме через це печери досліджувались багатьма науковцями. Вчені-геофізики з Дніпропетровська за допомогою приладу дослідили весь підземний комплекс і вияснили, що в даному районі знаходиться якийсь потужний носій енергії невідомої природи.
Монастир оповитий легендами.
Іллінська ікона Божої Матері була написана в 1658 році іконописцем Григорієм Константиновичем Дубенським. В 1662 році протягом 8 діб (з 16 по 24 квітня) від ікони стікали сльози. Саме в цей рік татари напали на Чернігів, увірвались в Троїцьку обитель. Вони все викрали, але ікона залишилась недоторканою.
Відомою є Чернігівсько-Гефсиманська ікона. Вона зображає точну копію Чернігівсько-Іллінської ікони.
На території монастиря знаходться:
• Троїцький собор (1679-1695 рр.)
• Введенська церква з трапезною (1677 р.)
• 58-метрова п’ятиярусна дзвіниця (1774-1775 рр.)
• келії (1670-1780 рр.)
• будинок архієрея (1750 р.)
• Іллінська брама (поч. XVIII ст.)
• Мури з брамами й баштами (XVII- XVIII ст.)
• Іллінський монастир: Іллінська церква (1069 р.)
• Дзвіниця (1910 р.)
• Печери, підземні церкви та інші підземні споруди (ХІ-ХVІІІ ст.) протяжністю 350 м

Як добратися:

Маршрут: Львів-Чернігів
№ поїзда: 98 безпересадочний вагон
Періодичність: цілий рік по понеділках, вівторках, четвергах, п’ятницях
Час відправлення: 19:35
Час прибуття: 12:06

Маршрут: Чернігів-Львів
№ поїзда: 54 безпересадочний вагон
Періодичність: цілий рік по неділях, понеділках, середах, четвергах
Час відправлення: 17:25
Час прибуття: 8:00

Сокиринці

Сребнянський р-н

Пам'ятки архітектури:

Палац Галаганів 1863 р.

Як добратися:

Карта

Седнів

Остер

Козелецький р-н

Пам'ятки архітектури:

Юрієва божниця Х-ХІ ст.

Як добратися:

Карта

Новгород-Сіверський

Пам'ятки архітетури:

• Спасо-Преображенський монастир XІV-ХІХ ст.
• Тріумфальна арка 1786 р.
• Предтеченська церква 1746 р.
• Успенський собор 1671 р.
• Михайлівська церква 1814 р.
• Миколаївська церква 1720 р.

Як добратися:

Карта

Любеч

Ріпкінський р-н

Пам'ятки архітектури:

• Антонівський монастир ХІ ст.,
• Воскресенська церква 1811-1817 рр.,
• Кам’яниця Полуботка XVIIІ ст.

Як добратися:

Карта

Козелець

Пам'ятки архітектури:

• Садиба Дараганів «Покорщина» XVIIІ ст.
• Собор Різдва Богородиці 1752 р.,
• Дзвіниця 1766-1779 рр.,
• Будинок полкової канцелярії 1740-1760 рр.
• Миколаївська церква 1745 р.
• Вознесенська церква 1772 р.

Як добратися:

Карта

Качанівка


Ічнянський р-н

Пам’ятки архітектури:

Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»: палац (1779 р.), парк (XVIIІ-ХІХ ст.), Георгіївська церква (1828 р.), альтанка М.Глінки (1830-ті роки) та ін.

Як добратися:

Потягом до Київа, далі автобусом Київ-Тростянець до Ніжина, а з Ніжина автобусом Ніжин-Іваниця через Качанівку.

Карта

Данівка

Козелецький р-н

Пам'ятки архітектури:

Свято-Георгієвський монастир XVII ст.

Як добратися:

Карта

Густиня

Прилуцький р-н

Пам’ятки архітектури:

Свято-Троїцький монастир 1614-1844 рр.

Як добратися:

Карта

Вишеньки

Коропський р-н

Пам’ятки архітектури:

• Палац П. Рум’янцева-Задунайського 1782-1787 рр.,
• Успенська церква 1728-1787 рр.

Як добратися:

Карта

Батурин

Бахмацький р-н

Пам’ятки архітектури:

• Палац Розумовського 1799 р.,
• Покровський собор 1789 р.,
• Воскресенська церква 1803 р.,
• Залишки будинку генерального судді Василя Кочубея XVII ст.

Як добратися:

Карта

Чернівці



Було засноване галицьким князем Ярославом Осмомислом. Вже в XVI ст. воно входило до складу Молдавії, в 1538 р. захоплене турками, в XVIІІ ст. тут російські війська, 1774-1918 рр. – під владою Австрії. З 1918 по 1940 рр. знаходиться в складі Румунії. 

Місто знаходиться на березі р. Прут. В Чернівцях зберігся чудовий старовинний центр, в якому поєдналися такі архітектурні стилі як візантійський, готичний, бароко.

Пам'ятки архітектури:

- Резиденція буковинських митрополитів 1863-1882 рр.
- Спиридонівська церква 1715 р.
- Миколаївська церква 1607 р.
- Вознесенська церква XVIІ ст.
- Вірменська церква 1869-1875 рр.
- Ратуша 1847 р.
- Комплекс Герренгассе ХІХ-ХХ ст.
- Комплекс Гауптштрассе ХІХ-ХХ ст.

Як добратися:

№ поїзда: 604Л
Маршрут: Львів-Чернівці
Періодичність: цілий рік щоденно
Час відправлення: 21:44
Час прибуття: 8:44

№ поїзда: 604К
Маршрут: Чернівці-Львів
Періодичність: цілий рік щоденно
Час відправлення: 20:30
Час прибуття: 8:05

Хотин



Фортеця розташована на березі р.Дністер.

Одна з найнеповторніших пам’яток України. За відвідуваністю з нею можуть позмагатись хіба фортеці в Кам’янці-Подільському та Бєлгород-Дністровському. За своєю міццю й архітектурою стоїть в одному ряду з кращими середньовічними замками-фортецями Європи (Угорщини, Іспанії, Франції, Англії та Шотландії).


Тут вдало поєдналися краса та сила. Фортеця має 40-метрові стіни товщиною до 3 м, ззовні прикрашені орнаментом з червоної цегли. Символіка цього орнаменту досі для вчених залишається таємницею. Єдине є відомим: цей орнамент є характерним для Поділля. Окрім того, загадкою є волога пляма на стіні фортеці. Легенда каже, що в стіну було замуровано живу дівчину. Це мало зробити фортецю неприступною. І місцеві жителі вірять, що волога пляма на стіні є слідом її сліз. А якщо придивитись краще, то ще можна помітити силует глечика. За легендою під час тривалої облоги, коли ще замок не мав свого колодязя, гарнізон воїнів страждав від спраги. Одна дівчина вирішила допомогти. Вона вночі спустилась по мотузці до джерела. Коли поверталась назад, вороги побачили її і влучили отруєною стрілою. Однак дівчина все-таки донесла воїнам глечик з водою і померла на їхніх руках.


Всередині фортеці знаходяться більший «Двір воїнів» і менший «Княжий двір», Комендантський палац (XV ст.). Під палацом знаходяться два просторі підземелля, де колись зберігалися зброя та харчі. Саме віконця цих підземель виглядають з-під землі.


Посеред більшого двору у скельній товщі пробито глибокий колодязь (діаметр – 2,5 м, глибина – 65 м). Воду піднімали таким чином: хтось із в’язнів заходив у велике дерев’яне колесо і працював «білкою».

Фортеця має п’ять башт заввишки до 60 м.

Ззовні фортецю оточує потужний земляний вал заввишки 8 м та протяжністю понад 1 км, а також бастіони Нової фортеці XVIII ст. На її території знаходяться фундаменти дев’яти турецьких лазень, кам’яна гарнізонна церква 1835 р. і руїни турецького мінарету (підірваний Червоною армією).

Отже, десь на ХІ – першу половину ХІІ ст. замок відігравав роль одного з важливих форпостів Галицько-Волинського князівства в Середньому Подністров’ї. Але це було колись. Найбільшого ж розмаху фортеця отримала на XV ст. Саме в цей час місто знаходилось в складі Молдавського князівства. Молдавський господар Стефан Великий прославився не тільки тим, що з майже 50 битв з турками, які він провів за своє життя, програв лише три, але й будівельною діяльністю. Стефан на місці кожної з переможених битв будував капличку або церкву. Він старанно укріпив фортецю. Так Хотин став однією з улюблених резиденцій Стефана Великого. У результаті Хотин остаточно сформувався як типова готична фортеця з баштовою системою оборони.

У 1563 р. у стіни Хотинської твердині урочисто в’їхав легендарний Дмитро Вишневецький (Байда) на чолі 4000 козацького війська. Він вів переговори з молдавським господарем про спільний виступ проти Туреччини. Однак його зрадою спіймали і відправили у Константинополь до турецького султана Селіма ІІ. Князь відмовився схилятися перед султаном і приймати мусульманство. За це його почепили ребром на гаку. Так він провисів три дні та був страчений на гаках Константинопольської фортеці. Пісня про Байду і про його смерть дійшла аж до наших часів.


Під стінами Хотинської фортеці відбулася одна з найбільших битв в історії України, яка вирішила долю усієї Центрально-Східної Європи (1621р.).

До Хотина можна добратись з Чернівців або туристичним маршрутом, який прямує з Кам’янця-Подільського.

Як добратися:

Карта

Топорівці

Новоселицький р-н

Пам'ятки архітектури:

Іллінська церква XVI ст.

Як добратися:

Карта

Рухотин

Хотинський р-н

Пам'ятки архітектури:

• Скіфське городище
• Православна церква 1459 р.

Як добратися:

Карта

Непоротове

Сокирянський р-н

Пам'ятки архітектури:

• Давньоруські городища ХІІ-ХІІІ ст.
• Скельний Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Як добратися:

Карта

Вікно

Застанівський р-н

Пам'ятки архітектури:

• Князівський палац 1809 р.
• Іоанівська церква 1826 р.

Як добратися:

Карта

Чигирин

       Колишня столиця козаків і резиденція гетьмана Богдана Хмельницького. Знаходиться на відстані 63 км від Черкас.
       Перша згадка про Чигирин як про козацьке містечко відноситься до першої половини XVI ст. В той час місто було розділене на дві частини. На Кам’яній горі був розташований замок та основні укріплення, від яких залишилися тільки руїни. Під горою розташовувалося саме місто, обнесене 3-кілометровою стіною. У ньому знаходився гетьманський палац, Спаська та Успенська церкви. Після смерті Б. Хмельницького та перенесення столиці в Батурин місто занепадає.
      Оглянути можна руїни фортеці XVI-XVII ст. на Замковій горі, що знаходиться у центральній частині міста. До нашого часу зберігся бастіон Дорошенка – частина Чигиринської фортеці. Споруда давала змогу вести перехресний гарматний вогонь по ровах прилеглих мурів. 

Пам’ятки архітектури:

• Руїни фортеці XVІ- XVІІ ст. на Замковій горі
• Руїни Петропавлівської церкви XVІІ ст.

Як добратись:

Знаходиться на відстані 63 км від Черкас, 36 км від найближчої залізничної станції Фундукліївка

Що знаходиться поруч:

Суботів (Іллінська церква), Холодний Яр (Мотронинське городище скіфського часу, Свято-Троїцька церква Мотронинського монастиря, Атаманський парк, джерело Живун, Черкаський бір).

Черкаси

Фото-листівка, палац Щербини

Перша достовірна згадка про Черкаси відноситься до 1394 р., коли вони були вже укріпленим містом на південному краї Київського князівства у складі Литви. У той час у місті був замок, який витримував напади і облоги орд кримських ханів Менглі-Гірея (1483 р.) і Сайдет-Гірея (1532 р.). Сьогодні в Черкасах збереглося лише кілька садиб ХІХ ст.

Пам’ятки архітектури:

• Палац Щербини, 1892 р.
Особняк у стилі модерн збудований підприємцем Щербиною у своїй садибі. Поєднання численних арок із декоративною колонадою та карнизами надає споруді вишуканого вигляду. У 1907-1912 рр. у будинку розміщувалася Земська управа. У 1930 р. у ньому було влаштовано Будинок піонерів. Після Другої світової війни в палаці розміщувалися організації компартії. З 1970 р. і до сьогодні тут розташований Палац урочистих подій.

• Блакитний палац, ХІХ ст.
Будинок звів підприємець Щербина. Тут у ХІХ ст. знаходився готель «Слов’янський». В радянські часи готель зберігає своє призначення, але вже з назвою «Дніпро». У 1982 р. починається реставрація будівлі, однак через економічне становище призупиняється. І лише в 1994-1998 рр. палац був реставрований коштом Укрсоцбанку, який після закінчення ремонтних робіт в ньому розмістився.

• Будинок Майбороди, друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.
Архітектор будівлі Г.К.Філоферо. Будинок заклали у 1906 р. Будівництво тривало 4 роки, споруда виконана в стилі неокласицизму. Майборода довго в будинку не проживав, а через деякий час здає його в оренду жіночому училищу. Після революції родина Майбород повертається у свій будинок, але подальша їх доля складається трагічно. У 1921 р. будинок пограбовано, а А.Майбороду і його дружину – вбито. Згодом у будинку було влаштовано дитячий садок, а пізніше санепідемстанцію, яка розміщується тут і нині.

Як добратись:

398Л Львів-Черкаси (цілий рік по парних, при двох непарних 30,2,4)
12.00-4.50

397П Черкаси-Львів (цілий рік по непарних, при двох непарних 29,1,3)
18.11-9.56

Умань



       Один з найбільших міст в Черкаській області, відомий своїм дендропарком «Софіївка».
«Софіївка» була заснована у 1796 р. графом Станіславом Потоцьким для своєї дружини Софії і була подарована їй до дня іменин у 1802 р.
       Парк був створений бельгійсько-польським військовим інженером Людовиком Метцелем за мотивами давньогрецьких та римських міфів. Загальна площа 170 га, яка багата на різноманітні ландшафтні ділянки – Англійський парк, Єлисейські поля, Партерний амфітеатр тощо. Безліч оригінальних ставків, річок, водоспадів наповнює водою р. Кам’янка. До них належать підземна річка Стикс довжиною 224 м, Великий водоспад, водоспад над гротом Венери, Женевське озеро, 18-метровий фонтан Змія та багато інших. А ділянки природних кам’яних брил вагою 50-60 т підсилюють унікальність цього місця – Долина гігантів, гроти Каліпсо, Сцилла, Дзеркало Діани. Перераховувати унікальні пам’ятки «Софіївки» можна довго, побачити їх за один день нереально. Це місце чудове і неповторне у будь-яку пору року, навіть можна сказати, що в кожну пору року воно має щось особливе і завжди цікаве.
      У 1995р. «Софіївка» на міжнародному конкурсі «Європа Ностра» була відзначена головними призами.


Пам’ятки архітектури:


• Торгові ряди, 1838 р.
• Дендрологічний парк «Софіївка», 1796 р.
• Могила засновника общини хасидів Рабі Нахмана, який народився в Меджибожі, а помер в Умані в 1810 р.


Як добратись:


З Києва регулярно ходять автобуси.

Що знаходиться поруч:

Суботів (Іллінська церква), Холодний Яр (Мотронинське городище скіфського часу, Свято-Троїцька церква Мотронинського монастиря, Атаманський парк, джерело Живун, Черкаський бір).

Трахтемирів

Канівський район

Це археологічний заповідник, створений у 1994 р., площа 590 га. На території заповідника знаходяться унікальні пам’ятки археології – Трахтемиріське скіфське городище, залишки Зарубського монастиря, козацький цвинтар, пам’ятки природи – Рожена криниця, заповідники, Канівські дислокації.


Як добратись:

Карта

Тальне

Пам’ятки архітектури:

• Мисливський замок графа Шувалова 1896-1903 рр.

Побудований П.Шуваловим, герб якого зберігся на стінах замку. Граф Шувалов був військовим діячем та дипломатом. За час його господарювання у Тальному були зведені броварня, цегельня, млини. На замовлення графа замок був зведений в парку, що розкинувся на території 406 га. Має вигляд французьких замків періоду ренесансу.

• Католицький костел, 1742 р.


Як добратись:

Карта

Суботів

Тарас Шевченко. «Богданова церква в Суботові». 1845. Папір, акварель.

Село - 876 жителів. Засноване у 1616 р. шляхтичем М.Хмельницьким. Знамените Іллінською церквою, яка була збудована за наказом Б.Хмельницького як родова церква-усипальниця. Коли у 1657 р. гетьман помер, його поховали в церкві праворуч від вівтаря, але тіла, згідно з археологічними дослідженнями 1970 р., там не виявили. Існує дві версії щодо зникнення тіла Хмельницького: у 1664 р. до захоплення Чигирина поляками його тіло таємно було перепоховано; у 1664 р. за наказом Чарнецького, обозного коронного польського війська, тіло гетьмана було викинуте з домовини.

Пам’ятки архітектури:

• Іллінська церква, 1653 р.
Церква має оборонні риси – товщина стін до 2 м, є бійниці. Збудована у стилі раннього українського бароко.
• Козацькі хрести
• Три криниці
Легенда розповідає, що їх було викопано за наказом Б.Хмельницького, щоб брати воду для козацького шпиталю. Кажуть, що вода справді цілюща, адже має високий вміст срібла.

Як добратися:
З Чигирина автобусом, відстань 12 км
Карта

Що знаходиться поруч:
Чигирин, Холодний Яр (Мотронинське городище скіфського часу, Свято-Троїцька церква Мотронинського монастиря, Атаманський парк, джерело Живун, Черкаський бір).

Корсунь-Шевченківський




         Місто засноване в 1032 р. Його окрасою справедливо вважають садибу Лопухіна. Палацовий ансамбль був започаткований князем С.Понятовським як літня резиденція у 1782 р. Принц-наступник польського короля Понятовський придбав Корсунське староство у 1780 р. Архітектори – Ян Генріх Мюнтц та Ян Дісіор Ліндсей. Однак за часів нового власника князя П.П.Лопухіна палац набув значних змін, а у 50-их рр. ХІХ ст. стає одним з найбагатших у Європі. Лопухіну маєток подарував імператор Павло І у 1799 р.
        Палац знаходиться на території ландшафтноо парку, який заклав Мюнтц на трьох островах р. Рось в англо-китайському стилі. Після 1799 р. парк набув рис російського романтизму. Частиною окраси палацово-паркового ансамблю є в’їзні ворота у формі французького замку, ставки, мости, алеї, швейцарський будиночок Мюнтца. Зберігся каштан, під яким любив відпочивати Тарас Шевченко. Неабияке враження складає різноманіття рослинного світу, серед якого виліляється гора Янталка у період бузкового цвітіння.
Напалеон Орда. Корсунь
Пам’ятки архітектури:

• Садиба Лопухіних XVІІІ-ХІХ ст.
• Козацька могила XVІІ ст.


Як добратись:

Карта

Бакаївка


Золотоніський р-н

Пам’ятки архітектури:

Спасо-Преображенський монастир ХVIII-XIX ст.

Ікона Божої Матері, Дубенська

Першу красногірську ікону Богородиці чернець вирізав на корі дерева. Саме тому вона дістала назву «Корецька». У подальшому цей образ був розписаний фарбами та прикрашений срібною ризою. Після розорення монастиря у 1922 році ця ікона була втрачена.

Незабаром на дубі з'явилася інша ікона Божої Матері, названа «Дубенською» від слова «дуб», яка явила себе чудотворною й до сих пір є головною святинею Красногірської обителі (пізніше образ розписали фарбами й прикрасили ризами).


Зображення монастиря на початку ХХ століття.

Як добратися:

Карта

Ямпіль

Білогірський р-н

Пам'ятки архітектури:

Городище з руїнами фортеці XІІ- XVI ст.

Як добратися:

Карта

Чорнокозинці



Дякую автору yAnTar блог за надані фото.

Камянець-Подільський р-н

Пам'ятки архітектури:

  • Руїни замку XІV- XVII ст.
  • Руїни костелу св.Йосифа XVIIІ ст.

Як добратися:

Карта

Сутківці

Ярмолинецький р-н

Пам’ятки архітектури:

- Замок XІV- XVII ст.
- Покровська церква-фортеця XІV- XV ст.

Як добратися:

Карта

Староконстянтинів



Пам’ятки архітектури:

- Замок князів Острозьких 1561-1571 рр.
- Костел св.Іоана Хрестителя 1754 р.
- Комплекс споруд домініканського костелу XVI- XVIIІ ст.

Як добратися:

Карта

Сатанів


Городоцький р-н

Пам’ятки архітектури:

- Замок XІV- XVI ст.
- Троїцький монастир XVI- XVIIІ ст.
- Синагога 1514-1532 рр.
- Міські ворота XV- XVI ст.

Як добратися:

Карта

Рихта

Камянець-Подільський р-н

Пам'ятки архітектури:

Замок 1507 р.

Як добратися:

Карта

Полонне

Пам'ятки архітектури:

  • Фортеця XVII ст.
  • Костел св.Ганни 1607 р.

Як добратися:

Карта

Панівці

Камянець-Подільський р-н

Пам'ятки архітектури:

Комплекс споруд замку XV- XVI ст.

Як добратися:

Карта

Ожигово

Волочиський р-н

Пам'ятки архітектури:

Руїни замку XVІ ст.

Меджибіж



Летичівський район

(ХІV-XVI ст.)

Для будування перших дерев’яних укріплень вибрали трикутний мис між Південним Бугом і Бужком (місто спочатку так і називалось «Меджибуж»). З незахищеної ріками сторони викопали глибокий рів. А вже будівництво кам’яної фортеці розпочалося в XIV ст. За п’ять століть замок часто руйнувався і відбудовувався. В різні часи його штурмували татари, турки, литовці і поляки.

Товщина стін сягає 3,5 м, а висота 17 м. Зсередини до стін прилягають різноманітні господарські та житлові будівлі.

У плані фортеця має форму видовженого трикутника, що на сході впирається гострим кінцем у мис. Довжина фортеці 130 м, ширина східної стіни – 85 м.

Посеред двору Рафаїлом Сенявським у 1586 р. було збудовано гарнізонський костел.

У східному куті фортеці у середині XIV ст. прибудували палац у стилі ренесансу.

Меджибіж – це батьківщина релігійної течії хасидизму. Тут з 1740 по 1760 рр. мешкав, проповідував і був похований засновник хасидизму – Ісраель Бен Еліезер, який взяв собі духовне ім’я Бешт.

Інші пам’ятки архітектури:

• Ринкова площа з ратушею із годинником (друга половина XVI ст.)
• Оборонний Свято троїцький домініканський костьол (1600 р.)
• Православна Успенська церква оборонного типу (перша половина XVII ст.)
• Оборонна синагога (друга половина XVII ст.)

Як добратися:

Їдемо спочатку в Хмельницьк (поїздом), а далі маршруткою в Меджибіж

8К Чоп-Київ 222 - 704 (Львів-Хмельницький)
228 Бердянськ-Львів 1731 - 2202 (Хмельницький-Львів)

Карта

Летичів



Пам'ятки архітектури:

- Комплекс замку та домініканського монастиря XVI- XVII ст.
- Михайлівська церква XV- XVI ст.

Як добратися:

Карта

Кам'янець-Подільський



Найбільш неприступна середньовічна оборонна споруда не лише України, а й цілої Європи.

Розташована в луці каньйону р. Смотрич. 

Основу фортифікаційного ансамблю міста було закладено ще в період Київської Русі і Великого князівства литовського у X - XIV ст. А вже з XVI ст. над розбудовою фортеці працюють провідні італійські військові інженери Каміліус, Камеріно, Рудольфіно, придворний королівський архітектор німець Йокуб Бреторус.

Шлях до замку проходить через кам′яний міст, який називають «Турецьким» через те, що турки проводили тут ремонтні роботи (вибухом під час здачі міста туркам в XVII ст. його було пошкоджено). Міст набув вигляду стіни з невеликим отвором внизу для пропускання води.

У плані фортеця є багатокутником видовженої форми, по периметру обнесений стінами з баштами на кожному розі. Праворуч від східних воріт (головного в'їзду з боку міста) знаходиться одноярусна п'ятигранна Чорна башта з ко¬лодязем діаметром 6 м та глибиною 40,7 м. Далі, мож¬на нарахувати ще десять башт. Однією з найвідоміших з них є Папська, або Кармелюкова (найвища, ліворуч від східних воріт, збудована на кошти папи Юлія II у 1503-1517 рр.).
Каньйон р. Смотрич охоплює фортецю і розходиться по обидва боки від Замкового мосту. Цей міст, а також укріплення (XVI - XVII ст.) Польських і Руських воріт зі шлюзами, які регулювали рівень води у Смотричі, є монументальними залишками унікальної у європейському воєнному зодчестві середнь¬овічної оборонно-гідротехнічної системи Кам'янця.
Попри замок проходила дорога, яка вела до іншої фортеці – Хотинської. Дорога захищалася фортечними баштами з одного боку і муром з іншого, та укріпленою брамою з написом «Щаслива держава, яка в часи миру готується до війни» (у 19 ст. браму було розібрано). 

У середині XVII ст. фортеця стала центром Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. 

Після Другого поділу Речі Посполитої 21 квітня 1793 р. місто відійшло до Російської імперії. З 1816 до 1914 р. фортецю стали використовувати як в’язницю. Найлегендарнішим її в’язнем став народний герой Устим Кармелюк. Він протягом всього свого життя боровся з панським поневоленням. Чотири рази його ловили і ув’язнували в Папську вежу, відправляли в Сибір. Однак він втікав із заслання і знову організовував повстання. Устим Кармелюк був єдиним в’язнем, якому вдалося втекти з Кам’янецької твердині. Коли для Росії ситуація з повстаннями стала загрозливою, були кинуті піхотні і кавалерійські полки. Терор став нещадним. Загалом в повстанні взяло участь близько 20 тис. селян і тривало воно аж до смерті Кармелюка в жовтні 1835р. У Летичеві його загін потрапив у засідку і був знищений.

Інші пам’ятки архітектури:

• Укріплення старого міста, XVI—XVIII ст.: вул. Замкова. До його складу входять міські мури, Кравецька, Кушнірська, Різ¬ницька, Гончарська, Ковальська, Настінна, Наскельна башти, Русь¬ка та Польська брами, Турецькі й Вірменські бастіони.
• Старий замок, XII—XIX ст.: вул. Замкова, 1. Складається з Нової Східної, Лянц-коронської. Комендантської, Водяної, Малої Західної, Нової Західної, Денної, Ласької, Тенчинської, Папської, Ма-лої Південної башт, а також башти Ковпак, сорції, пільної брами, замко¬вого мосту й Нового замку.
• Замковий міст, II, XIV, XVII ст.: вул. Замкова, 1.
• Комплекс споруд трінітарського монастиря, 1750—1765 рр.: вул. Замкова, 1.
• Комплекс споруд Руської бра¬ми, XV—XVIII ст.: вул. Руська, 93,
• Будинок руського магістрати, XVII—XIX ст.: вул. П'ятницька,
• Комплекс споруд кафедрального костелу, XVI—XVIII ст. вул. Татарська, 20.
• Турецький мінарет, 1670-ті рр.: вул. Татарська, 20. Найвеличніший монумент міста, збережений у пам'ять про період турецького володарювання. Після захоплення міста турки переобладнали кафедральний костьол на головну мечеть міста, поряд з нею на фундаментах старої каплиці знаходиться округла в плані кам’яна вежа заввишки 36,5 м. Мінарет вінчає кам’яна чаша та позолочена триметрова статуя Діви Марії.
• Церква св. апостолів Петра і Павла, 1580, 1834 рр.: пул І і тарська, 9.
• Комплекс споруд Миколаївської вірменської церкви, XIII— XIV ст.: пров. Миколаївський, 2.
• Францисканський монастир, XVII—XVIII ст.: вул. Францис¬канська, 4—6.
• Комплекс домініканського чоловічого монастиря, XIV— XVIII ст.: вул. Домініканська, 1.
• Будинок Потоцького, 1755 р.: вул. Домініканська, 1.
• Будинок Чарторийських, XVI—XIX ст.: вул. Зарванська, 13.
• Комплекс вірменського костелу, XIV—XVIII ст.: вул. Вір¬менська.
• Казарми фортеці, 1760—1788 рр.: вул. Госпітальна, 14.
• Дерев'яна Хрестовоздвиженська церква, 1799—1801 рр.: вул. Карвасари, 24. Церква є унікальною пам’яткою подільської архітектури.
• Школа кармелітів, XVIII ст.: вул. Татарська, 10.
• Перша російська гімназія, 1837—1841 рр.: вул. Татарська, 14.
• Колегіум єзуїтський, 1756 р.: вул. Татарська, 14а.
• Комплекс споруд домініканського жіночого монастиря, сер. XVIII ст.: вул. Францисканська, 10.
• Будинок старости фортеці, XV ст. — 1560 р.: вул. Доміні¬канська, 2а.
• Будинок консисторії, XVIII—XIX ст.: пл. Вірменський ринок, 4.
• Будинок присутствених місць (окружний суд), 1857 — 1893 рр.: пл. Вірменський ринок, 5.
• Броварня, 1872 р.: вул. Руська, 5, 7.
• Комерційний банк, кін. XIX ст.: вул. Зарванська, 3.
• Георгіївська церква, 1851 — 1861 рр.: вул. Суворова, 54.
• Покровська церква, 1845—1864 рр.: вул. Франка.
• Будинок Державного банку, 1896—1901 рр.
• Садиба Дембіцького, 1902—1914 рр.: вул. Лесі Українки, 60.
• Духовна семінарія, 1861 —1865 рр.: вул. Шевченка, 13—15.
• Марийська жіноча гімназія, 1882 — 1884рр.:вул. Шевчен¬ку 24.
• Будинок казенної палати, 1898 р.: вул. Шевченка, 26.

Як добратися:

№ поїзда: 52К
Маршрут: Вроцлав-Київ
Періодичність: цілий рік щоденно
Час відправлення (зі Львова): 0:08
Час прибуття (до Хмельницька): 4:23

№ поїзда: 82Л
Маршрут: Ужгород-Київ
Періодичність: цілий рік щоденно
Час відправлення (зі Львова): 23:20
Час прибуття (до Хмельницька): 3:41

№ поїзда: 623К
Маршрут: Київ-Кам’янець-Подільський
Періодичність: цілий рік щоденно
Час відправлення (з Хмельницька): 5:12
Час прибуття (до Кам’янця-Подільського): 8:21

Карта

Ізяслав



Пам’ятки архітектури:

- Монастир Бернардинців XVII ст.
- Руїни фортеці 1539 р.
- Руїни палацу XVIIІ ст.
- Костел св.Йосифа 1760 р.
- Костел св.Іоана Хрестителя 1599 р.

Як добратися:

Карта

Зіньків


Інші пам’ятки архітектури:

- Фортеця XІV ст.
- Дере’яна Михайлівська церква 1769 р.
- Костел Святої Трійці 1750 р.
- Садиба ХІХ ст.

Як добратися:

Карта

Жванець

Камянець-Подільський р-н

Пам'ятки архітектури:

Руїни замку XV- XVII ст., Вірменський костел XVII ст.

Як добратися:

Карта

Головчинці

Летичівський р-н

Пам'ятки архітектури:

Спасо-Преображенський монастир XVI ст.

Як добратися:

Карта

Білогір'я

Пам'ятка архітектури:

Замок XVI ст.

Як добратися:

Карта

Бакота

Камянець-Подільський р-н, недалеко від смт. Стара Ушиця

Пам'ятки архітектури:

Бакотський Михайлівський печерний монастир ХІІ ст., Національний природний парк «Подільські Товтри»

Як добратися:

Карта

Херсон

Пам'ятки архітектури:

• Арсенал 1784 р.
• Фортеця XVІІІ ст.
• Катерининський собор 1782-1787 рр.
• Греко-Софіївська церква 1780 р.
• Миколаївська церква 1819 р.
• Святодухівський собор із дзвіницею 1804-1836 рр.
• Бібліотека 1896 р.

Асканія Нова

Чаплинський р-н

Біосферний заповідник «Асканія-Нова»

Як добратися:

Карта

Шарівка



Богодухівський р-н

Пам'ятки архітектури:

Палац барона Кеніга ХІХ ст.

Як добратися:

Карта

Харків

Пам'ятки архітектури:

  • Свято-Покровський монастир XVІІ ст.
  • Успенький собор 1771-1777 рр., дзвіниця 1821-1837 рр.
  • Благовіщинський кафедральний собор 1901 р.

Пархомівка

Краснокутський р-н

Пам'ятки архітектури:

  • Палац XVIIIст.
  • Покровська церква 1808 р.

Як добратися:

Карта

Городнє

Краснокутський р-н

Пам'ятки архітектури:

Амфітеатр «Співучі Тераси»

Як добратися:

Карта

Гіївка

недалеко від Люботина

Пам'ятки архітектури:

Палац ХІХ ст.

Як добратися:

Карта

Чортків



Кілька легенд дають пояснення назві міста. За однією Чортків походить від першого поселенця К. Чорного або від Чортової долини, яка була відома ще до поселення. І ще пов’язують назву міста з Чорно богом - богом темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Є ще відома легенда, яка розповідає про дружину місцевого шляхтича, якій постійно снилися жахіття. У її снах до неї приходив монах і кликав за собою до замку, щоб розібрати частину стіни. Замучивши проханнями чоловіка, жінка все-таки добилася, щоб стіну розібрали. І справді знайшли замурований кістяк. Вважали, що то був Святий Теофілій, замурований живцем турками.

Мальовничі руїни замку відносяться до 1610 року і був споруджений першим власником цих земель польським шляхтичем Єжи Чартковським. Замок п'ятикутний у плані, з трьома оборонними вежами. Між двома вежами у XVIII ст. був побудований палац у неоренесансному стилі. Кажуть, що від замку пролягали підземні ходи до Дністра та до Більча Золотого.

У місті збереглися дерев'яні храми - Успенська церква в центрі міста та Вознесенська церква, розташована на другому березі Серету в передмісті Вигнанки.

Замок Гольських 1610 р.
Автор фото Русин В.
У центрі міста на Ринку збереглись торгові ряди ХІХ ст. у вигляді аркад. До них прилягає будівля ратуші з годинником.

Костел
Автор фото Русин В.
1610 року було споруджено Домініканський костел, в якому є копія відомої Чортківської богоматері. Це є чудотворна ікона Матері Божої Розарії (св. Вервиці), опікунки полонених. Переказують, що історія ікони починається з кінця XV ст. з Островні, під Вітебськом. Вона була відома як Островецька. З настанням російсько-польської війни 1634 року домініканці вивезли її до Львова і помістили у костелі св. Магдалини. А далі польський король Ян Казимир подарував її ченцям Чорткова. Це посвідчує напис латинською мовою на іконі «Ян Казимир, король Польщі, був у Чорткові з чудотворним образом з Островні». У 1945 р. ікона була перевезена до Кракова, де її піддали консервації і реставрації. Після чого, у вересні 1983 р. її встановили в каплиці Котовських костелу св. Яцка у м. Варшаві.

Замок Гольських 1610 р.
Автор фото Русин В. 
Раніше костел з монастирем був оточений оборонним муром, та сто років тому галицький архітектор Теодор Маріана Тальовський перебудував споруду. Таким чином, храм втратив своє оборонне значення і отримав сучасний неоготичний вигляд.

Тут знімали кіно — «Вершники», «Діти підземелля», «Квартет Гварнері», «Вишневі ночі».

Замок Гольських 1610 р.
Автор фото Русин В. 


Пам’ятки архітектури:

• Замок Гольських 1610 р.
• Синагога 1680 р.
• Дерев’яна Успенська церква 1635 р.
• Дерев’яна церква Вознесіння 1717 р.

Як добратися:

Карта

Теребовля



Перша згадка про Теребовлю відноситься десь до XI ст. Вже в ті далекі часи тут було дерев’яне укріплення. У 1241 році воно було вщент зруйноване ордою хана Батия. З 1366 р. починається перебудова укріплення на кам’яний замок. З тих часів Теребовля постійно зазнає руйнування. Це призводить до тимчасового занепаду. У 1534 р. замок знову відбудовують. І знову ж у 1594 р. його знищують загони Северина Наливайка. А за 20 років, починаючи з 1605 р. татари 15 разів нападали на Теребовлю. Кілька разів замок відбудовувався, але після нападів турків у 1688 р., його більше не відновлювали. Сьогодні збереглися масивні мури товщиною 4-5 м та три кутові башти.

Крім замку, татарсько-турецькі погроми знищили монастир оо. Василіян. Збереглися лише дві башти з бійницями та фундаменти стін. У Теребовлі був ще один монастир оо. Кармелітів, в якій зараз знаходиться духовна семінарія Української православної церкви. Монастир почали будувати у 1617 р. Його захищали високі оборонні стіни, а також, кажуть, підземні ходи сполучали монастир з замком. Є ще оборонна церква Св. Миколая, укріплена товстими стінами.

Пам’ятки архітектури:

• Руїни замку 1631 р.
• Монастир кармелітів 1635 р.
• Церква св. Миколи XVІ ст.
• Руїни монастиря-фортеці оо. Василіан XVІ-XVІІ ст. (передмістя Теребовлі с. Підгора)

Як добратися:

Карта