21 серпня 2010 р.

Чернігів



        Чернігів повноправно заслуговує на цілий сайт, а не окрему сторінку. Це старовинне місто (VІІ ст.), багате на історію та архітектурні пам’ятки.

        За легендою, місто було засноване князем Чорним і вже в ІХ ст. увійшло в склад Київської Русі. На ті часи Чернігів стає культурним і політичним центром Чернігово-Сіверської землі. Мстислав Хоробрий, брат Ярослава Мудрого, будує Спасо-Преображенський собор. Це один з старовинніших храмів Київської Русі. Довкола собору зводиться фортеця.

         В 1799 р. фортецю знищують і на її місці прокладають бульвар. Сьогодні тут знаходиться 12 гармат козацької доби.

        Оборонно-сакральний ансамбль древнього Чернігова утворює Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів старовинний».

        Більшість пам’яток знаходиться у старій частині міста, яка розташована на березі Десни і називається «Вал». Князівський дитинець містить Борисо-Глібський собор ХІІ ст., Спасо-Преображенський собор ХІ ст., в якому похований Ігор Святославович.

        Над Десною височіють Болдині гори. Назва походить від давньоруського "болд" – дуб. Через те, що дуб має посилену енергетику, на Болдиних горах було язичницьке капище. Тут збереглося одне з найдавніших руських некрополів. Нараховується понад 200 поховальних насипів. Найлегендарніші – Гульбище і Безіменний. З першим пов'язана легенда про богатиря, який став прообразом Іллі Муромця. В самому ж кургані знайшли найбільший давньоруський меч.

Пам'ятки архітектури:

• Спасо-Преображенський собор ХІ ст.
Збереглися фрески часів Київської Русі. Товщина стін сягає 1,4 м. Вони були споруджені кладкою типу “opus mixtum” – ряди каменю чергувалися з рядами цегли.
• Борисо-Глібський собор ХІІ ст.
• Малоросійський колегіум 1700 р.
• Будинок Якова Лизогуба ХVІІ ст.
Використовувався як Чернігівська полкова канцелярія.
• Єкатерининська церква 1715 р.
Знаходиться навпроти дитинця.
• Курган Чорна могила
За легендою тут похований засновник Чернігова князь Чорний.
• П’ятницька церква ХІІ-ХІІІ ст. (відреставрована)
Церква відбудована зовсім не в тому вигляді, в якому вона була перед зруйнуванням.
• Воскресенська церква з дзвіницею 1772-1775 рр.
• Єлецькі печери
• Антонієві печери
• Церква Воскресіння 1772-1799 рр.
• 12 гармат ХVІ-ХVІІІ ст.
• Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир ХІ-ХVІІ ст.
Розташований па правому березі Десни між Чернігівським дитинцем і Троїцько-Іллінським монастирем. Існує легенда, що монастир засновано князем Святославом Ярославовичем через ікону Божої Матері, яка з’явилась на одній з ялин (саме через це монастир і назвали Єлецьким). Вже потім на цьому місці побудували храм Успіння Божої Матері. Це булла грандіозна для того часу споруда, яка до нашого часу збереглася незмінною.
Нажаль, чудотворна Єлецька ікона під час війни 1611 р. зникла.
До складу сучасного ансамблю Єлецького Успенського монастиря входить:
• Успенський собор ХІІ ст.
• 36-метрова надбрамна дзвіниця XVІІ ст.
• трапезна, Петропавлівська церква і келії XVІІ ст.
• мури та брами XVІІ ст.
• усипальниця родини чернігівського олковника Я. Лизогуба
• будинок Феодосія
• Троїцько-Іллінський монастир 1069 р.
Цей монастир був створений засновником Києво-Печерської лаври ченцем Антонієм на Болдиних горах. Спочатку він так і називався Болдинським, але тепер це Іллінський монастир. Там кожен монах жив усамітнено окремо у своїй печерці.
Як свідчить історія, в одну з ночей 1069 року в Чернігів прибув відомий у всій Київській Русі монах Антоній. Він тікав зі столиці. Причиною цього стала сварка між ним і князем Ізяславом Ярославовичем через те, що Антоній прийняв сторону киян під час бунту. Відомо, що повстання виникло через те, що руські князі програли битву з половцями. Ізяслава визнали винуватцем. Він змушений був покинути Київ і шукати підтримку в польського короля Болеслава. Полоцький князь Влеслав Брячеславич сів на київський престол. Антоній вітає вигнання Ізяслава і підтримує Влеслава, який згодом тікає при наближенні Ізяслава з польським військом.
Князь Святослав Ярославович чернігівський підтримує Антонія. По його замислу монастир нічим не повинен уступати Києво-Печерському.
В 1072 році Антоній повертається в Київ. Монастир, створений ним в Чернігові продовжує розширятися. Будується Іллінська церква – єдиний збережений до нашого часу староруський безстовпний хрестово-купольний храм. Так, в трагічний для Чернігова 1239 рік монахи в печерах прийняли мученицьку смерть від рук монголо-татарськи й воїнів. Їхні кості знаходяться у відкритому склепі біля церкви Феодосія Тотемського.
Тісне підземелля використовувалось для лікування психічнохворих людей. Лікування таких захворювань тишиною і темнотою здавна використовувалось. Практикується цей метод і в сучасній медицині.
А ще в підземеллях монастиря проживають привиди. Саме через це печери досліджувались багатьма науковцями. Вчені-геофізики з Дніпропетровська за допомогою приладу дослідили весь підземний комплекс і вияснили, що в даному районі знаходиться якийсь потужний носій енергії невідомої природи.
Монастир оповитий легендами.
Іллінська ікона Божої Матері була написана в 1658 році іконописцем Григорієм Константиновичем Дубенським. В 1662 році протягом 8 діб (з 16 по 24 квітня) від ікони стікали сльози. Саме в цей рік татари напали на Чернігів, увірвались в Троїцьку обитель. Вони все викрали, але ікона залишилась недоторканою.
Відомою є Чернігівсько-Гефсиманська ікона. Вона зображає точну копію Чернігівсько-Іллінської ікони.
На території монастиря знаходться:
• Троїцький собор (1679-1695 рр.)
• Введенська церква з трапезною (1677 р.)
• 58-метрова п’ятиярусна дзвіниця (1774-1775 рр.)
• келії (1670-1780 рр.)
• будинок архієрея (1750 р.)
• Іллінська брама (поч. XVIII ст.)
• Мури з брамами й баштами (XVII- XVIII ст.)
• Іллінський монастир: Іллінська церква (1069 р.)
• Дзвіниця (1910 р.)
• Печери, підземні церкви та інші підземні споруди (ХІ-ХVІІІ ст.) протяжністю 350 м

Як добратися:

Маршрут: Львів-Чернігів
№ поїзда: 98 безпересадочний вагон
Періодичність: цілий рік по понеділках, вівторках, четвергах, п’ятницях
Час відправлення: 19:35
Час прибуття: 12:06

Маршрут: Чернігів-Львів
№ поїзда: 54 безпересадочний вагон
Періодичність: цілий рік по неділях, понеділках, середах, четвергах
Час відправлення: 17:25
Час прибуття: 8:00