17 вересня 2010 р.

Рід Бадені

Власник палацу у Буську, Казимир Фелікс Бадені, походить зі шляхетного роду. Бадені – рід гербу Бонча, який являє собою щит блакитного кольору, на якому розташований білий єдиноріг. Цей символ уособлював доброчесність, обережність, чистоту. Герб і досі можна побачити над парадними дверима у палаці.



За однією версією рід Бадені походить з Краківщини, за іншою – з Італії, а деякі історики вважають, що з місцевості недалеко від Сучави (Румунія) від невідомого полковника Яна Бадені. Генеалогічне дерево цього роду є доволі великим. Деякі з його нащадків живі і сьогодні. Але все по-порядку.

Праправнук Яна Бадені - Владислав – був одним з найвидатніших представників цього роду. Граф народився 19 травня 1819 року. Був найяскравішим депутатом на сеймі в Галичині. Але головним чином він прославився тим, що саме завдяки йому були проведені близько 3500 км нових доріг в Галичині. Після одруження Владислава Бадені з графинею Цецілією Мієр, у нього народжується син Казимир Фелікс 14 жовтня 1846 році, а 7 вересня 1850 році Станіслав. Ці дві непересічні особистості залишили вагомий слід в історії свого роду.

Казимір Фелікс Бадені був відомим австрійським державним діячем. Свою політичну кар'єру він розпочав будучи депутатом галицького сейму. Згодом австрійський імператор Франц Йозеф І призначає його намісником Галичини. 

В 1890 році він укладає угоду, так звану угоду «нова ера», з Олександром Барвінським, Юліаном Романчуком, Анатолем Вахнянином та іншими народовцями для того, щоб стабілізувати україно-польські відносини. Він пообіцяв підтримку українцям шляхом виділення депутатських місць, дозвіл на викладання українською мовою у школах тощо. Але дуже скоро угоду піддали критиці. Михайло Грушевський, Іван Франко були вкрай невдоволені і неодноразово про це повідомляли. Казимир Бадені згодом жорстоко поплатився за це Франку, не допустивши його до викладання на кафедрі української літератури у Львівському університеті.

В 1895 році Казимир Бадені курирує вибори до Галицького сейму. Штучне включення до Королівства Галичини і Волині етнічних польських земель навколо Кракова забезпечувало велику чисельну перевагу польських послів у крайовому парламенті. У результаті українці отримали в Галицькому сеймі лише 14 зі 150 місць, тоді як у 1861 році там було 46 українських послів. За проведені «як слід» вибори граф Казимир Бадені отримує серйозне підвищення на службі. Він стає прем’єр-міністром Австро-Угорщини та міністром внутрішніх справ.

У 1897 році розпочинаються вибори до австрійського парламенту, під час яких влаштовується мітинг. Демонстраційні сили були проти закону, який позбавляв селян виборчого права. Саме Казимир Бадені наказує розігнати мітинг. Було вбито 10 чоловік, 19 тяжко поранено, а 769 заарештовано. Ці вибори увійшли в історію як «баденівські». Тоді з 63 послів від Галичини було обрано лише 3 українця. Саме через ті події до парламенту не було обрано Івана Франка. Після всіх цих переворотів граф пішов у відставку і залишив політику.

Що ж стосується молодшого Бадені, то він багато в чому повторив долю брата. Закінчивши гімназію святої Анни у Кракові, Станіслав Бадені навчався на юридичному та філософському факультетах Ягеллонського університету. Згодом рік працював у суді. Згодом одружується зі своє кузиною Цецілією Мієр. Він жив у Радехові і згодом займається підприємницькою діяльністю. Граф заснував пивзавод, який був у власності родини Бадені до 1939 року.

У 1883 році Станіслава Бадені обирають послом до Галицького сейму, а згодом він стає маршалом сейму. Казимир залучає Станіслава до угоди «нової ери». Але останній стає прихильником цих переговорів. Він йде у відставку з посади маршала. Тим самим він висловлює невдоволення позицією поляків, які рішуче налаштовані проти українців.
Однак далі Станіслав прямує дорогою свого старшого брата. Коли в 1908 році граф балотується від Коропця до галицького сейму, конкуренцію йому складає місцевий селянин, засновник читальні «Просвіти» Марко Каганець. Станіслав Бадені навіть хотів підкупити його. Однак Марко Каганець відмовляється від хабара. Тоді граф, заручившись підтримкою намісника Галичини Андрія Потоцького, вдається до фальсифікації виборів.

У відповідь селяни на чолі з Марком Каганцем починають шукати правди, добиватися справедливості. Коли 6 лютого 1908 року Марко зі своїми друзями прийшов до громадської канцелярії, щоб остаточно з'ясувати питання списків для таємного голосування, жандарм багнетом заколює Марка Каганця.

Починаючи з 1910 року українські посли вимагають нового закону про вибори. Однак Станіслав Бадені і на цей раз уміло проводить переговори. В 1912 році спроби послів знову повторюються, але на цей раз вони коштували графові здоров'я. Він йде у відставку.

А нащадки роду Бадені живі і досі. Так, наймолодший син Станіслава – Стефан (1885-1961) та його дружина Марія Яблонська (1891—1941) були останніми власниками Коропця і, рятуючись від більшовиків у вересні 1939 року, емігрували до Будапешту. Саме тут 1941-го Марія помирає. Стефан як польський патріот був ув’язнений у нацистському концтаборі Маутхаузен і дивом вижив. Відомо, що останні роки життя він провів в Дубліні (Ірландія).

Син Стефана — Ян Бадені (1921—1995) в роки Другої світової війни воював в англійській армії. Після війни жив у Лондоні. Дочка Стефана — Софія (1918—1951) (на фото) померла 33-річною в Токіо, куди був відряджений на дипломатичну роботу її чоловік — Джон Вільсон.

Син Яна – Михаль Стефан (1958 р.н.) і донька – Марія Софія Бадені (1960 р.н.) проживають у Лондоні. Михаль з дружиною Сарою Петою Брігз виховує сина Александра Стефана (1990 р.н.) і доньку Амелію Софію (1990 р.н.) – наймолодших нащадків роду Бадені.

Але й не забуваймо про внука Казиміра Фелікса - Казиміра Станіслава Бадені, який так само як і його дід народився 14 жовтня, але вже 1912 року. Цей нащадок древнього роду вступив до ордену домініканців і проживає у Бельгії.