21 серпня 2010 р.

Галич



Першою згадкою про Галич у давньоруських літописах є запис від 1138 р., а регулярні звістки про місто з’являються на сторінках літописів зі середини ХІІ ст., коли князь Володимир Володаревич 1141 р. переніс сюди зі Звенигорода свою столицю. Наприкінці ХІІ ст. внаслідок об’єднання Галицьких і Волинських земель князем Романом Мстиславичем, Галич стає центром Галицько-Волинського князівства.

Як пише Ярослав Мариновський, міська агломерація, знана як Великий Галич, обіймала територію, яка простягалась на 8,5 км з півночі на південь і на 11 км із заходу на схід. По усьому периметру цей обшир мав потужні суцільні оборонні укріплення. Могутня підкарпатська столиця за своєю площею перевершила міста давнього світу – Вавилон (4,3х4,5 км), Рим (4,5х3,9 км) і Константинополь (5,5х6 км). Отже Галич, який за кількістю свого населення навряд чи сягав бодай десятої частини населення цих міст, за територією був одним із найбільших міст світу.


Сваволя галицького боярства призвела до втрати Галичем свого статусу столиці. У 1240-х роках князь Данило Галицький переніс столицю з Галича подалі від боярських чвар до новозбудованого Холма. Отож Галич був столичним містом біля ста років. Далі його приєднали до Польщі і він став центром староства.



До нашого часу збереглися лише окремі руїни замку. Це частина наріжної південно-західної вежі, рештки замкової каплиці св. Катерини та деякі залишки зовнішніх мурів фортеці.

Замок у плані трикутної форми. Він охоплює площу 1,7 га. Замок мав дві тераси на різних рівнях: верхню – 0,45 га та нижню – 1,25 га. Дотепер для істориків загадка – коли була збудована ця грізна фортеця. З деяких першоджерел стає відомо, що будівництво Галицького замку почалося у 1367 р.




Галицький замок, за даними інших джерел, вже мав існувати як міцна фортеця в часи короля Ягайла. Кілька разів замок штурмували татарські орди. В 1788 р році австрійський імператор Йосиф ІІ під час візиту в Галичину відвідав замок, який вже в ті часи стояв руїною. 


Характер кладки Старостинського замку дуже подібний до стін каплиці у с. Крилося, що споруджена в XVII ст. на фундаментах літописного Успенського собору. Це дало підставу археологам вважати, що власне з руїн княжої катедри ХІІ ст. у Крилося будували в XVI ст. Шляхетську вежу Старостинського замку в Галичі.

 У розкопі, закладеному на південно-східному куті вежі, несподівано з’явився оборонний вал з залишками дерев’яних клітей ХІІ-ХІІІ ст., залишки виробничої печі ХІІ ст.

У Галичі з середини ХІІІ ст. була впливова громада караїмів. На кладовищі караїмської громади збереглося близько двохсот надмогильних пам’ятників. 

Інформацію взято з «5 шляхів зі Львова»

Пам’ятки архітектури:

• Руїни замку 1367-1658 рр.
• Церква Різдва Христового ХІІІ-XV ст.

Як добратися: