13 серпня 2010 р.

Сокирниця


фото взято з сайту tourist.kharkov.ua

Хустський р-н

Михайло Сирохман пише про цю церкву:
На відстані 10 кілометрів від Хуста при головній дорозі в селі Сокирниця перша зустріч з готичним шедевром – величним і суворо-мовчазним, позначеним духом давнини і неповторним кольором віків. Дубові зруби храму вкриті високими дахами. Опасання має тільки більший зруб, що ділиться на наву і бабинець. Висока вежа трохи звужується догори і завершується арками голосниць. З чотирисхилого шатра виростають чотири малі вежки і високий шпиль. На головному фасаді – закритий ґанок з прорізами трикутних вікон і вхідного порталу. Одвірок бабинця обрамлено смугами «мотузкового» орнаменту, колами, заповненими різьбленням, розетками з шестилисниками. Неповторне враження роблять могутні стіни зрубів, складені з величезних тесаних колод. Поблизу кутових замків, майже в кожному брусі просвердлено отвори діаметром 3 см, а в отвори вбито кілки. Можливо, це спосіб запобігання деформації зрубів. За написом на іконі св. Онуфрія, іконостас встановили 1748 року. У радянський період церква була закритою, більшість ікон пропала. Вціліли два образи Богородиці та ікона св. Миколи. Старе малювання збереглося на цоколях під намісними іконами. На композиції «Святі Антоній і Феодосій Печерські» посередині, між фігурами святих зображено церкву зі шпилем. Збережено обрамлення намісних ікон XVIII сторіччя, царські врата, свічники, кивот.

Згідно з переказами та дослідженнями, сокирницьку церкву було збудовано в селі Шашвар (нині Тросник Виноградівського району) на початку XVII сторіччя у формі церкви-хати без вежі, з високими дахами, вкритими соломою. З того часу збереглися всі зруби церкви. У 1770 році після перенесення в Сокирницю, церкву перебудовують, встановлюючи аркові склепіння над усіма частинами і вежу над бабинцем. У єпископській візитації 1801 року записано, що «церква дерев'яна, збудована із сильних дубових колод, стара, але ще добра, однак мала і вірників не вміщає». Біля церкви стоїть висока каркасна дзвіниця, збудована в 1770 році. Могутній каркас установлено на обв'язці з дубових брусів перетином 24–28 см. Усі поверхні вкрито лемехом. Ще донедавна невелике підвищення з церквою і дзвіницею оточувала стародавня дерев'яна огорожа. Ансамбль чудово виглядав у центрі села, поки перед ним не збудували новий будинок сільради. Через дорогу від церкви розташовано дерев'яну каплицю з Розп'яттям – чудове доповнення до культового ансамблю села. Таких каплиць колись було більше, але майже всі поруйновано. Збереглися три – в Кам'янському, Середньому Водяному та Сокирниці. Ще на початку 1990-х каплиця була вкрита ґонтом, до неї примикала дерев'яна огорожа. [М.Сирохман. П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008]

Пам’ятки архітектури:

Церква св. Миколи Чудотворця XVII ст. (деревяна готика)

Як добратися: