21 серпня 2010 р.

Страдч






Яворівський р-н


Коли раптово довколишні села оточила орда, налякані селяни зійшлися в печерній лаврі. Ординці знайшли вхід до печер і в сінях розпалили багаття. Душачись димом, жінки з дітьми і монахи волали до неба. Тоді над цим місцем зійшла Богородиця і мовила: «Стій, не руш!». Пресвята Діва огорнула душі закатованих своїм омофором і піднесла їх до Неба. Тутешню гору відтоді називають Страдецькою, бо натерпілися страждань мученики.


Історія села починається із заснуванням у ХІ-ХІІ ст. давньоруського городища. Монастир був заснований в XV ст. монахом із Києво-Печерського монастиря.



У печерній церків є кам’яний хрест ХІ ст., зберігся кам’яний стілець для сповіді. Біля головної стіни – витесаний з каменю престол, за яким, у заглиблені горіло вічне світло. Також там було кілька чернечих келій. У кінці печер є стіна, де по каменю стікають краплі. Кажуть, що це сльози Богородиці, яка оплакує людей, що загинули тут мученицькою смертю.


Досить цікавою є церква Успіння Богородиці, яка вперше згадується в 1416 р. Однак після перебудови в 1795 р. вона втрачає свою оборонність, а після реконструкції у 1927 р. остаточно зміню свій істинний вигляд.  Колись в ній зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Страдецької.


У 1936 р. на Страдецькій горі запроваджено Хресну дорогу. Папа Пій ХІ благословив її грамотою і надав їй статус Єрусалимської. Це означає, що участь у Страдецькій Хресній дорозі прирівнюється до проходження в Єрусалимському Хресному ході, яким колись проходив Ісус Христос.





Пам’ятки архітектури:

• Колишній печерний монастир ХІ-ХІІ ст.
• Церква Успіння Пресвятої Богородиці Діви 1416 р, перебудована 1795 р.

Як добратися:

Зі Львова можна добратися маршрутками на Яворів, які відправляються від Янівського кладовища (вул. Шевченка)