Мирне

Мелітопільський район

 

Пагорб Кам’яної Могили являє собою виняткове явище природи, що утворилося внаслідок перетворення піску середньо-сарматського ярусу (12-14 млн. років) у тверду масу, яка лежала у товщі землі. У процесі утворення долини річки Молочної Води останнього Дніпропетровського льодовика (межа сучасного Дніпропетровська) зустріли на своєму шляху потужний моноліт піскової породи, вимили його, і під впливом кліматичних та природних явищ, він набув сучасного вигляду.

Цей унікальний витвір природи має розміри 200х300 м і висоту 13 м. Складається з близько 3 тис. каменів різних розмірів, гротів, впадин та тріщин.

 

Цей пагорб використовувався як святилище.

Протягом багатьох століть на стіни Кам’яної Могили наносилися малюнки, значення яких є унікальне, адже вони відображають культуру людей часів пізнього палеоліту і аж до середньовіччя. Отже, час існування пам’ятки так і можна поділити на два великих періоди: від пізнього палеоліту до кінця ранньої бронзи, від епохи пізньої бронзи до середньовіччя. 

Найдавніші малюнки відносяться до пізнього палеоліту, а це 12-15 тис. років до н.е. Всього тут зустрічається близько 3 тис. малюнків – олені, бики, коні, давні літери тощо. Сьогодні в музеї можна ознайомитися з копіями цих малюнків, оригінал ж, у свою чергу, законсервовані – засипані піском.

 

За своїм історичним значенням Кам’яна могила знаходиться на одному рівні з Стоунхенджом та єгипетськими пірамідами.

Пам'ятки архітектури:

Національний історико-археологічний заповідник "Кам'яна Могила"

Як добратися:

Карта

Читати далі

Рід Лянцкоронських

Власниками отих руїн старого палацу в Комарно були багаті польські шляхтичі Лянцкоронські (пол. Lanckorońscy), власники гербу «Задора» Вони належали до стародавнього польського роду, відомого ще з 1370 р. Назва прізвища походить від села Лянцкорона.

Читати далі

Жовква. Історія в руїнах

Ми звикли бачити Жовкву такою якою вона зараз є. Сьогодні це місто піднімається з руїн, весь час ведуться реставраційні роботи і натовпом їздять туристи. Це місто постійно розвивається. З'являється щось нове, забудовується старе. Історія весь час змінюється і зараз вже мало хто згадає, як було колись. В цьому проекті є мала спроба побачити Жовкву з минулого.

Читати далі

Гетто у Бродах

Броди – містечко районного типу, розташоване у східній частині Львівської області. Перші дані про існування в Бродах організованої єврейської общини відноситься до кінця 16 ст. В 1648 р. в місті проживало 400 єврейських сімей. По статистичним даним в 1779 р. євреї складали більшу половину населення. Цьому сприяло те, що Броди до Першої світової війни розміщувалися поблизу кордону Австрії з Росією, були своєрідним тимчасовим пристановищем для євреїв, які згодом емігрували в Америку та Західну Європу.

Читати далі

Рід Жевуських

Жевуські – польський дворянський рід гербу Крживда. На гербі у блакитному полі зображена срібна підкова, усередині якої хрест; його також видно на вершині підкови, але без одного кінця. Зверху на короні – три страусині пера. Початком цієї емблеми рахують герб Любич, від якої Крживда відрізняється тільки відсутнім кінцем хреста. Деякі польські геральдики пояснюють це злочином, який був вчинений тим, хто володів цим гербом. Рід походить з Підляшшя. Перша згадка пов’язана з ім’ям Криштофа Жевуського в документах 1541р. Рід славиться багаточисельними старостами, воєводами, офіцерами, єпископами, письменниками.

Читати далі

Бердичів. Фотоспомин

Пам'ятки архітектури маю здатність зникати - одні від рук людей, інші від стихій природи. В будь-якому випадку пам'ять про них повинна зберігатися та передаватися наступному поколінню.

Читати далі

Львів. Фотоспомин

Старі фото та листівки Львова дають змогу поринути в історію міста. Приємного перегляду

Читати далі

Рід Скарбеків

Власник палацу у Закладі, Станіслав Мартин Скарбек, походить зі шляхетного роду. Скарбеки – рід гербу Абданк, який складається з двох срібних крокв із зрізаними донцями, обернених вершинами вниз і сполучених між собою на зразок літери W на червоному полі. У нашоломку над короною повторюється та ж емблема.

Читати далі

Чесники

Рогатинський р-н

Пам'ятки архітектури:

Вознесенська церква (XIV-XV, ХІХ ст.)

Як добратися:

Карта

Читати далі

Карпати

Мукачівський р-н

«Хто хоче побачити центр Європи, нехай їде в Закарпаття». Такі настанови давали подорожнім учені-географи, історики та відомі мандрівники минулого-позаминулого століть. В їхніх працях ця територія називалася по-різному: Закарпаття, Прикарпаття, Угорська Русь, Руська Країна, Закарпатська чи Прикарпатська Русь, Закарпатська область. А ще раніше, у середньовіччя, цей регіон позначався на картах як "terra nullius" – нічия земля. І сусідні держави ставилися до неї відповідно – грабували та нищили її багатства.

Усе змінилося, коли в цей край прийшли віденські аристократи – графи Шенборни. Упродовж кількох століть вони володітимуть колишньою "террою нуліус". Але врешті-решт будуть змушені покинути знайдений тут рай. З сайту imena.tv

Розташований в долині р. Латориця.

Палац споруджено у 1890-1895 рр. на схилі гори серед лісу. Перша споруда, яка була зведена на місці теперішнього палацу, була дерев’яною і називалась «Берегвар», що означає «берегові укріплення».

Палацові корпуси, які були споруджені для графів Шенборнів за проектом архітектора Грессерона, збереглися у первісному вигляді. Палац збудований в романтичному стилі і своїми баштами нагадує середньовічний замок.

Палац є повністю символізованим. За основу взято складові астрономічного року. Кількість вікон — 365 — відповідає кількості днів у році; 52 кімнати відповідають кількості тижнів, а 12 входів — кількості місяців. Ставок на території замку має обрис Австро-Угорської імперії. Коло палацу розбито чудовий сад-дендрарій, висаджено рідкісні породи дерев - самшит, катальпу, сосну Веймута, канадську ялину, японську вишню, італійську глиницю.

В інтер’єрі палацу збереглися дубові сходи, люстра з оленячих рогів ("Мелюзина").

Тепер в приміщеннях палацу і на території лісопарку, який його оточує, розміщено санаторій "Карпати" для хворих на серцево-судинні хвороби.

Як добратися:

Поїзд: 108Ш Одеса-Ужгород 5.00 – 9.54
807 Львів-Мукачево 7.10 – 11.25

808 Мукачево-Львів 17.43 – 22.10
82Л Ужгород-Київ 18.18 - 23.00
107Ш Ужгород-Одеса 18.57 – 23.35
Карта

Фото взято з old-in-photos

Читати далі

Середнє Водяне

Рахівський р-н

Пам’ятки архітектури:

Миколаївська церква

Як добратися:

Карта

Фото взято з old-in-photos

Читати далі

Королево

Виноградівський р-н

В цьому, на перший погляд непримітному селищі, розташована найдавніша (близько 1 млн. р.) людська стоянка в Центральній і Східній Європі - Королевська стоянка. Археологічна пам'ятка розташована на території місцевого щебеневого заводу, що призводить до її цілковитої руйнації. У королевській стоянці археологи виявили сікачі, скребла, ножі, вістря списів, скребачки - всоьго 60 тисяч(!) кам'яних знарядь праці. Розповідають, що їх було стільки, що вивозили до музеїв вантажівками! Понад двадцять років учені досліджували цю унікальну пам'ятку, виявивши аж 15 культурних шарів. Останній датується 25 тисячами років до нашої ери.

Історія замку розпочинається в XІІ ст., коли на місці древнього поселення слов'ян за наказом венгерського короля Іштвана V був побудований королівський мисливський будинок, від котрого Королево і отримало свою назву.

А вже в другій половині ХІІІ ст. Бейла ІV закладає кам'яний замок, який отримав назву "Нялаб", для украплення кордонів країни. Далі замок передають сім'ї баронів Перені. Але після антигабсбурзької змови, в якій ця сім'я приймала участь, за наказом імператора Леопольда І замок був зруйнований.

Замок розташований над р. Тиса. У плані — асиметричний, має форму неправильного чотирикутника, пристосованого до нерівностей схилів. Посеред двору — сліди криниці. В пд.-зах. кутку знаходиться напівкругла башта. Довжина верхньої частини замку - 57, ширина — 47, висота стін — до 9,6 м. Товщина стін - понад 2 м.

До наших днів збереглися лише деякі фрагменти стін замку.

У Королеві було переписане Королівське Євангеліє.

Пам’ятки архітектури:

Руїни замку XІV ст.

Як добратися:

Карта

Фото взято з old-in-photos

Читати далі

Самбір

Назва міста походить від «самі бори» - ліси, що росли колись на придністровських околицях. В 993 р. князь Володимир Велий приєднав ці землі до Київської Русі. Перша письмова згадка про Самбір відноситься до 1241 р. З 1349 р. містом володіють поляки, а з 1772 по 1918 рр. містом володіє Австро-Угорщина. 

Архітектурні пам’ятки Самбора збереглися ще з часів середньовіччя, хоча в дещо зміненому вигляді. Готичний костел Усікновення Голови Йоана Хрестителя, або фарний, як його називають, колись виконував оборонну функцію. Про це свідчать бійниці, які збереглися у фортечних стінах костелу.

Церква Різдва Богородиці колись мала оборонний мур. Відома завдяки Чудотворній іконі Самбірської Богородиці та мощам Святого Валентина. Один раз на рік, увечері 14 лютого, саркофаг з мощами святого переносять для почитання.

В центрі міста знаходиться ратуша, яка багата на скульптури епохи Ренесансу. Цікавими є також підземелля ратуші, які з’єднані з підзземеллями костелу Йоана Хрестителя, а також з іншими частинами міста. Таким чином, було налагоджена своєрідна підземна комунікація, яка була досить важливою для безпеки міста.

Знаходиться в Самборі і власний органний зал з унікальною акустикою. А колись це був бароковий костел св. Станіслава.

Пам’ятки архітектури:

• Бернардинський монастир
• Костел Івана Хрестителя
• Ратуша
• Колегія єзуїтів
• Мисливський будинок короля Стефана Баторія
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці з чудотворною іконою та мощами Святого Валентина

Як добратися:

Зі Львова в Самбір можна добратися маршрутним транспортом від головного залізничного вокзалу (АС-8).

Карта

Читати далі

Урич

Сколівський район

Подібних збережених пам’яток (ІX-ХV ст.) дерев’яного фортифікаційного будівництва в Європі не існує. Скельний масив Тустань є унікальним, це чудовий приклад давньоруської оборонної архітектури.

Цей край став відомим завдяки Михайлу Рожку, який 25 років свого життя присвятив дослідженню фортеці (1971-1996 рр.). Під його керівництвом студенти підготували безліч проектів реконструкції дитинця, які чекають свого втілення.

Однак все по порядку: самі скелі, які ми сьогодні бачимо, були сформовані 25 млн років тому. Завдяки своїй величі та особливій містичній атмосфері ще з доісторичних часів вони були постійно заселені людьми. Спочатку (І тис. років до Різдва Христового) на скелях функціонувало святилище-палеообсерваторія, яке використовувалось жерцями для ведення календаря. Це було можливим за рахунок викарбуваних знаків-петрогліфів, які через сонячні промені, а також тіні утворювали певні групи, по яким читали жерці. Кількість цих магічних знаків сягає за 270. Вчені знайшли зображення тварин, концентричні та спіральні символи тощо.

Вже потім в давньоруський період Урич був розбудований в грандіозне місто-фортецю. Саме в цей час з’являється назва «Тустань», яка походить від словосполучення «тут стань» — кожен, хто приходив сюди, мусив зупинитися та сплачувати данину.

Відомо, що висота фортечної стіни сягала 15 м, всього було 5 поверхів, а також криниця глибиною 35 м. Отвори-вруби у скелях слугували для закріплення колод, із яких складалася неприступна фортеця. Зафіксувавши та проаналізувавши всі 3,5 тис. врубів, вчені змогли відтворити зовнішній вигляд та конструкцію унікальної оборонної споруди.

Безпосередньо на території фортеці проживали виключно її оборонці без сімей, а коли нападав ворог, мешканці міста ховалися за фортечними мурами.

В ті часи (ІХ-ХІІІ ст.) роль фортеці полягала в захисті карпатської ділянки кордону Галицько-Волинської та Давньоруської держав. В IX ст. Тустань постала як оборонно-митний пункт на шовковому торговельному шляху Португалія — Китай, соляному шляху з Дрогобича до карпатських перевалів.

Визначальним є те, що монголи і татари, захопивши руські території, навіть не пробували брати Тустань.

Занепала Тустань через зміну торговельних шляхів: стосунки із сусідньою Угорщиною та Польщею стали стабільнішими та й сіль почали добувати в країнах Європі.

Зараз тут створено Державний історико-культурний заповідник «Тустань».

Як добратися:

Зі Львова будь-якою маршруткою, яка їде в напрямку Сколе – до повороту на с.Урич. Можна ще електричкою їхати в Стрий, а звідтам їздять маршрутки в напрямку Тустань о 8:20, 11:00, 14:30, 18:30, 20:30.

Карта

Читати далі