Коломийський р-н
Гвіздець - селище міського типу, центр селищної ради. До архітектурних пам'яток належить 1. Костел Бернардині
Час заснування селища Гвіздець невідомий, але аналіз історичних джерел вказує, що поселення на місці сучасного селища існувало ще в XIII-XIV ст. В письмових документах XIV ст. про Гвіздець говориться вже як про значний населенний пункт.
В 1416 році володарем с. Гвіздець став Васко Пептукович.
Стефан Томашевський в книзі "Матеріали до історії Галичини" наводить дані про те, що 28 серпня 1648 року в містечку Гвіздець, Ян Теодорик Потоцький написав до шляхти галицької землі Універсал, яким закликав їх збиратися проти селян - бунтівників.
В XVI столітті Гвіздець належав Бучацьким, потім Потоцьким і Пузинам. На початку XVIII століття князь Козельський Міхал (Михайло) Пузина (помер в 1724 році), писар великий Литовський виїхав в Польщу. Тут він одружився на Софії Потоцькій і в 1715 році з дозволу Львівського єпископа Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію-кляштор бернардинів.
В 1730 році, після того, як згорів дерев'яний костел, удова Міхала Пузини Софія розпочала будівництво мурованого костелу.
Євреї в Гвіздці вперше згадуються в історичних документах 1635 року.
Вважається, що перша синагога була побудована в Гвіздці між 1635 - 1650
роками. Вже в 1712 році в Гвіздці податки платило 40 сімей євреїв.
Влітку 1731 року євреї Гвіздця закінчили реконструкцію дерев'яної
синагоги.
Головним завданням цієї реконструкції була переконфігурація стелі
молитовного залу. Низьку стелю було перероблено в високий дерев'яний
купол з вигином. Цей купол був, очевидно першим в синагогах області.
Інтер'єр реконструйованої синагоги був покритий складними картинами, які
відображали єврейські написи і велику кількість міфологічних і реальних
тварин на рослинному фоні.
В 1765 році Гвіздець був в основному єврейським містечком. Єврейське
населення складало 541 чоловік, що складало приблизно 60% населення.
Нема
ніяких даних про антисемітські настрої в Гвіздці. Думається, що ці
настрої гасились владою сім'і Пузинів, яка була патроном як костелу з
кляштором Бернардинів, так і синагоги.
В 1855 році в центрі Гвіздця греко-католики побудували церкву Іллі.
Років через тридцять її перенесли на околицю містечка. По перепису
населення 1931 року в Гвіздці проживало 615 душ греко-католиків.
В даний час в приміщенні хазяйнує православна церква.
У 1475 році, в часи Галицького князівства, Ян Прокопович з Гвіздця був
найпершим фундатором костелу. У відомостях, поданих з 1615 - 1623 років
згадується, що костел був знищений татарами.
В головному вівтарі були різьблені фігури святих, а саме: Францішек,
Міхал, Клара, Антоній. Там же знаходився образ Найсвятішого Серця Ісуса.
На новому амвоні розміщені врятовані різьблені фігури євангелістів.
Костел розміщений на північ від ринку містечка Гвіздець і скерований на
схід. Мурований з цегли, з використанням каменя, штукатурений.
Однонефовий з мілким трансептом, не зовсім квадратовим презбітеріумом,
замкнений прямою стіною.
До презбітеріуму від півночі прилягає прямокутна комора, а від півдня -
захристія і стіни кляштору.Неф типу стіноколонний має властиве прясло,
до якого зі східного боку прилягає півпрясло, яке відрізняється через
розбудовану артикуляцію стін і склепіння. Так само із заходу є
додатково продовжений такий самий вигляд на відстані, що служили для
розміщення музичного хору, який з'єднується з вежами в їх основі.
Завдяки особливим триповерховим фланкованим вежам костел чудово
виділяється на навколишньому фоні. Лінія фасаду особливо гармонійна з
випуклою серединною частиною м'якими внутрішніми зарисованими увігнутими
лініями елеваціями веж і глибокими заглибинами на стиках між всіма
частинами.
З XVIІІ століття і до кінця ІІ світової війни у кляшторі проживали монахині.
 |
| План Гвіздця |
 |
| Палац князя Пузини. Початок ХХ ст. |
 |
| Дерев'яна синагога |
 |
| В Молитовному залі |
 |
| Костел.Початок ХХ ст. |
 |
| Головний вівтар. |
Фото взято з mr-brut.livejournal.com
Пам’ятки архітектури:
Комплекс Бернардинського монастиря 1723-1735 рр.
Як добратися:
View Larger Map
