21 серпня 2010 р.

Хотин



Фортеця розташована на березі р.Дністер.

Одна з найнеповторніших пам’яток України. За відвідуваністю з нею можуть позмагатись хіба фортеці в Кам’янці-Подільському та Бєлгород-Дністровському. За своєю міццю й архітектурою стоїть в одному ряду з кращими середньовічними замками-фортецями Європи (Угорщини, Іспанії, Франції, Англії та Шотландії).


Тут вдало поєдналися краса та сила. Фортеця має 40-метрові стіни товщиною до 3 м, ззовні прикрашені орнаментом з червоної цегли. Символіка цього орнаменту досі для вчених залишається таємницею. Єдине є відомим: цей орнамент є характерним для Поділля. Окрім того, загадкою є волога пляма на стіні фортеці. Легенда каже, що в стіну було замуровано живу дівчину. Це мало зробити фортецю неприступною. І місцеві жителі вірять, що волога пляма на стіні є слідом її сліз. А якщо придивитись краще, то ще можна помітити силует глечика. За легендою під час тривалої облоги, коли ще замок не мав свого колодязя, гарнізон воїнів страждав від спраги. Одна дівчина вирішила допомогти. Вона вночі спустилась по мотузці до джерела. Коли поверталась назад, вороги побачили її і влучили отруєною стрілою. Однак дівчина все-таки донесла воїнам глечик з водою і померла на їхніх руках.


Всередині фортеці знаходяться більший «Двір воїнів» і менший «Княжий двір», Комендантський палац (XV ст.). Під палацом знаходяться два просторі підземелля, де колись зберігалися зброя та харчі. Саме віконця цих підземель виглядають з-під землі.


Посеред більшого двору у скельній товщі пробито глибокий колодязь (діаметр – 2,5 м, глибина – 65 м). Воду піднімали таким чином: хтось із в’язнів заходив у велике дерев’яне колесо і працював «білкою».

Фортеця має п’ять башт заввишки до 60 м.

Ззовні фортецю оточує потужний земляний вал заввишки 8 м та протяжністю понад 1 км, а також бастіони Нової фортеці XVIII ст. На її території знаходяться фундаменти дев’яти турецьких лазень, кам’яна гарнізонна церква 1835 р. і руїни турецького мінарету (підірваний Червоною армією).

Отже, десь на ХІ – першу половину ХІІ ст. замок відігравав роль одного з важливих форпостів Галицько-Волинського князівства в Середньому Подністров’ї. Але це було колись. Найбільшого ж розмаху фортеця отримала на XV ст. Саме в цей час місто знаходилось в складі Молдавського князівства. Молдавський господар Стефан Великий прославився не тільки тим, що з майже 50 битв з турками, які він провів за своє життя, програв лише три, але й будівельною діяльністю. Стефан на місці кожної з переможених битв будував капличку або церкву. Він старанно укріпив фортецю. Так Хотин став однією з улюблених резиденцій Стефана Великого. У результаті Хотин остаточно сформувався як типова готична фортеця з баштовою системою оборони.

У 1563 р. у стіни Хотинської твердині урочисто в’їхав легендарний Дмитро Вишневецький (Байда) на чолі 4000 козацького війська. Він вів переговори з молдавським господарем про спільний виступ проти Туреччини. Однак його зрадою спіймали і відправили у Константинополь до турецького султана Селіма ІІ. Князь відмовився схилятися перед султаном і приймати мусульманство. За це його почепили ребром на гаку. Так він провисів три дні та був страчений на гаках Константинопольської фортеці. Пісня про Байду і про його смерть дійшла аж до наших часів.


Під стінами Хотинської фортеці відбулася одна з найбільших битв в історії України, яка вирішила долю усієї Центрально-Східної Європи (1621р.).

До Хотина можна добратись з Чернівців або туристичним маршрутом, який прямує з Кам’янця-Подільського.

Як добратися:

Карта