12 грудня 2015 р.

Кав'ярня "Штука", Львів


Львів здавна славиться кавовими традиціями. Моду на каву започаткував українець Юрій Кульчицький, коли відкрив у 1683 році першу кав'ярню у Відні. А в Україні вона з'явилася у Кам'янці-Подільському тодішньої Речі Посполитої 1672 року. Вибір назви нашої кав'ярні 'Штука' ('Мистецтво') був не випадковим. Попри досить широке трактування цього слова, нас зацікавило те, що 100 років тому у Львові вже існував такий заклад, відкритий у 1909 році Фердинандом Турлінським на вул. Театральній. Це була гарна кав'ярня, її стіни прикрашали полотна відомих на той час митців: Сіхульського, Дембіцького, Блоцького, Пауча. І завжди було приємно та цікаво дивитися на ці стіни, споглядаючи на нові живописні твори. . Станіслав Людкевич розповідав, що сюди ходилося не тільки на 'малу чорну', але й на особливий настрій, який створювався саме в пізній час, коли її огортали сутінки. . Зберігши давню назву кав'ярні, ми прагнули, щоб дух сьогоднішньої 'Штуки' відповідав духові старої. Відтворена атмосфера допоможе Вам поринути в часи австро-угорського Львова, що мав своє власне неповторне обличчя і свій стиль. Допомогли нам у цьому львівські реставратори, які відновили написи на фасаді і трафаретні розписи стель початку 20 століття.




Зроблені різними мовами написи ілюструють не тільки широкий вибір пропонованих товарів, але також є свідченням толерантного співіснування українців, поляків та євреїв і показують багатонаціональну сутність тогочасного Львова. Цікаво, що у 1905-1907 рр. в одному з будинків, що на вул. Котлярській, мешкав відомий класик світової літератури, єврейський письменник Шолом Алейхем. Тут він написав оповідання 'Йосиф', 'Два антисеміти'. У своїх спогадах він з теплотою згадува в час, проведений у нашому місті: . 'Львів, бачите, це вже зовсім не те, що Броди. По-перше, саме по собі місто-чистота, ширина, краса! Не надивишся. Тобто, звичайно, є і у Львові вулиці такі ж, як у Бродах, по котрих і серед літа можна пройти лише у глибоких галошах і заткнувши носа. Зате посеред міста є сад, у котрому дозволяється гуляти всім, навіть козам. Вільна країна!... . А які люди! . Мама говорить, що від Бродів до Львова, як від землі до неба...' Ми не тільки маємо надію, але й упевнені, що Ви, шановні львів'яни, станете завсідниками кав'ярні 'Штука'. Тут будете мати свіжі новини, тут поринете у мистецький світ; тиха вишукана музика підніматиме Вам настрій, з креденса Вам будуть 'усміхатися' різні легуміни: галярети, пампухи, тістечка і, звичайно, запашна кава.


Архітектурна пам’ятка набула первозданного естетичного вигляду та слугуватиме суспільно-громадського культурного закладу межі ХІХ – ХХ ст., що гуртує у своїх стінах культурну інтелігенцію мешканців та гостей славетного міста Львів! Особливо цінну інформацію дає дослідження вхідних приміщень, які найкраще збереглися у структурі житлових будинків та створюють цілісне враження про історичний інтер’єр споруди. Автентичні роз- писи та іншого роду декор майже не збереглись через постійну зміну власників, побутове призначення приміщень, сучасні віяння епохи. Саме тому важливим є збереження кожного такого віднайденого об’єкту, як цінного зразка історичного формування духовної та інтелектуальної спадщини. Специфіка та особливості культурно-історичного розвитку житлових будинків рубежу ХІХ – ХХ ст. полягають в оригінальних рішеннях, зокрема, внутрішньої оздоби інтер’єрів житлових та громадських об’єктів.


Текст статті взято з сайту кав'ярні