7 червня 2015 р.

Вілла пані Франц



У Львові завжди проживало чимало заможних людей, які не шкодували грошей на красу і розкіш – не лише всередині будинку, а й ззовні. Зведення подібних об’єктів було не просто вигідним вкладенням капіталу, а й своєрідним змаганням. Замовники запрошували відомих архітекторів і не шкодували грошей на те, щоб їхній будинок вигідно відрізнявся від сусідніх. 




Вілла Юзефи Франц являє собою показовий приклад палацової архітектури кін. ХІХ ст. Сам будинок – цегляний, тинькований, багато оздоблений скульптурним декором, у плані наближений до чотирикутника. Композиція об’ємів асиметрична. Дахи мансардні. Вікна прямокутні та арочні, в обрамленнях. З південного заходу розміщений портик парадного входу. Акцентом композиції є вежа, що завершується куполом. Будівлю із флігелем, що неподалік, оточує сад. В інтер’єрах збережене ліпне оздоблення стін та плафонів.



Родині Франців належали гіпсові кар’єри та фабрика в кінці нинішньої вулиці Коновальця. А вся околиця довго ще називалась Францівкою. Згодом на місці кар’єрів постали Піщані (Алтайські) озера та спортивний парк названий у 1920-х рока Ґданським. У 1960—1970 частину парку забудували 9-поверховими будинками, гуртожитками, готельним комплексом «Турист». В останні роки територію парку продовжують забудовувати.



У 1907 померла Юзефа Франц, в 1907 вулицею Листопаду пролягла трамвайна лінія , в 1907 був побудований неіснуючий вже будинок № 97 , “Францувка”, на Листопаду, (на розі Алтайської). За будинком була територія, де знаходилася і фабрика . Кінцева зупинка була якраз близько вілли Францев.



Після І Світової війни Францам належала «Францувка» та будинок на розі Коновальця/Мельника, № 9 . Палац в цей час став власністю інженера Карла Ріхтманна. Більше того, він купив також і № 9 , і ділянку на протилежному розі, там, де зараз магазин «Темп», не інакше , як мав намір будувати щось грандіозне.



У 1930 – их роках власником палацу На Листопаду, 47 був граф Мечислав Ходкевич і його дружина Феліція . Відомо, що з 1939 року вілла була націоналізована. Після війни (в 50- их роках) тут розміщувалося дитяче відділення обласного туберкульозного диспансеру. Зараз – Львівський обласний лікарсько -фізкультурний диспансер.



У 2010 році журнал «Кореспондент» обрав ТОП-15 найбільш яскравих житлових будинків Києва, Одеси та Львова. Серед них почесне місце посідає вілла Юзефи Франц (Львів, вул. Коновальця, 47).



Відшукати віллу Юзефи Франц зовсім просто – трамваєм №2 прямо від Ратуші до зупинки «вул.Мельника». А можна пройтися від Львівської політехніки вулицями Коновальця чи Генерала Чупринки.



Збудував віллу Юзефи Франц Ян Перось (пол. Jan Peroś, 1867–1932) — польський архітектор. Закінчив Львівську політехніку. Кілька років працював у Львові. Протягом 1894–1900 років обіймав посаду головного архітектора Нового Сонча. Взяв участь у відбудові міста після пожежі 1894 року. 1900 року переїхав до Кракова. Член міської ради. Віце-президент краківської Торгівельної палати. Член журі конкурсу проектів регуляції забудови Кракова, фасадів Народного музею на Вавелі (1912). Похований у Кракові на Раковицькому цвинтарі, поле № 56.



Текст взято з karpaty.info