Вілла є однією з характерних пам’яток неоґотичної архітектури Львова з елементами неороманського стилю. Збудована в 1875 р. за проектом Едмунда Кьолера для родини Владислава Чарновського, первісно називалася "Затишок".
У 1893 р. віллу перебудовує архітектор Альфред Каменобродзький на замовлення Олімпії Вишинської. Значною мірою будівля зберегла свій історичний вигляд, є пам’яткою архітектури (ох. № М-722). Сьогодні використовується як багатоквартирний житловий будинок.
Назву вілли змінено на "Палатин". Вибір такої назви невипадковий. З одного боку, "палатин" — це титул в середньовічній Європі, що відповідає "воєводі", а з іншого — в Римі так зветься пагорб, з якого розпочалася розбудова міста (Lwów po posku, 2012, 66). Львівська вілла розташована на похилому терені біля Калічої гори, на якій, як відомо з археологічних досліджень, поселення існувало ще до заснування магдебурзького Львова (Оконченко, 2004). До того ж, вона своїм стильовим вирішенням наслідує середньовічний замок. У 1910–1915 рр. в будинку мешкав Тадеуш Рутовський (Tadeusz Rutowski), журналіст, письменник, економіст, віце-президент Львова (від 1905 р.), фактично мер Львова під час російської окупації (1914–1915), вивезений зі Львова як заручник під час відходу з міста російських військ. Протягом ХХ ст. вілла дещо змінилася з боку саду: декоративне цегляне мурування було покрито цементним тиньком, збито кронштейни під карнизом та замуровано вихід на тильне подвір’я.
Назву вілли змінено на "Палатин". Вибір такої назви невипадковий. З одного боку, "палатин" — це титул в середньовічній Європі, що відповідає "воєводі", а з іншого — в Римі так зветься пагорб, з якого розпочалася розбудова міста (Lwów po posku, 2012, 66). Львівська вілла розташована на похилому терені біля Калічої гори, на якій, як відомо з археологічних досліджень, поселення існувало ще до заснування магдебурзького Львова (Оконченко, 2004). До того ж, вона своїм стильовим вирішенням наслідує середньовічний замок. У 1910–1915 рр. в будинку мешкав Тадеуш Рутовський (Tadeusz Rutowski), журналіст, письменник, економіст, віце-президент Львова (від 1905 р.), фактично мер Львова під час російської окупації (1914–1915), вивезений зі Львова як заручник під час відходу з міста російських військ. Протягом ХХ ст. вілла дещо змінилася з боку саду: декоративне цегляне мурування було покрито цементним тиньком, збито кронштейни під карнизом та замуровано вихід на тильне подвір’я.
Текст статті взято тут
