9 січня 2011 р.

Брест

"Я умираю, но не сдаюсь! Прощай, Родина" - цей надпис був зроблений на стіні одним із захисників Брестської фортеці 20 червня 1941 року і став став стержнем тих сумних подій.

























"Несколько недель защитники Брестской крепости стояли насмерть, сдерживая во много раз превосходящие силы противника, который с бешеной злобой рвался на восток, к сердцу нашей Родины - Москве. Это был массовый подвиг многонационального гарнизона, в котором мужественно сражались до последнего патрона, гранаты, штыкового удара русские и украинцы, белорусы и грузины, узбеки и казахи, армяне и азербайджанцы, адыгейцы и черкесы, татары и башкиры. Здесь стояли насмерть многие славные сыны более тридцати национальностей Советского Союза. Многие из защитников крепости на Буге пали смертью храбрых на поле боя, некоторые из них ранеными и контужеными оказались во вражеском плену, прошли через муки и страдания, но не склонили головы перед врагом: продолжали бороться в подпольных организациях, а те, кому удалось бежать из-за колючей проволоки, сражались с фашистами в рядах партизан на земле Чехословакии, Польши, Франции, Италии, Югославии и других европейских стран". П.М. Гаврилов, учасник оборони Брестської фортеці, Герой Герой Радянського Союзу


Історія Брестської фортеці


На місці сучасної Брестської фортеці колись було селище Бересття.


Вперше про нього згадується в 1019 р. в "Повісті временних літ".
 

В період багатовікової історії місто не раз ставало причиною суперечок між київськими, турівськими, волинськими, литовськими князями та польськими королями.


Ці землі багато раз переходили з рук в руки, входили в склад різних держав.


Тому змінювалася і назва міста: Бересття, Брест-Литовськ, Брест-над-Бугом, Брест.

Після третього розділу Речі Посполитої в 1795 р. Брест-Литовськ увійшов в склад Російської імперії. Виникла необхідність укріплення нових кордонів Росії.


В 1830 р. був затверджений план будівництва Брест-Литовської фортеці, який розробили військові інженери: генерали К.І. Опперман та Н.М. Малецький, полковник А.І. Фельдман.


В 1833 р. розпочалися земляні роботи.


1 червня 1836 р. в основі Цитаделі фортеці був закладений перший камінь, замурована пам'ятна закладна дошка та скринька з монетами.

26 квітня 1842 р. Брест-Литовська фортеця увійшла в число діючих фортець І класу Російської імперії.

Фортеця складалася з Цитаделі та трьох укріплень.


Цитадель являла собою природній острів, по периметру якого була побудована зімкнута двоповерхова оборонна казарма довжиною 1,8 км.


Товщина зовнішніх стін сягала 2-ох м, внутрішніх - до 1,5 м.


Казарма складалася з 500 казематів, в яких могло розміститися 12 тис. воїнів з боєприпасами та продовольством.

Оборона Брестської фортеці в червні-липні 1941 р.

В передвоєнну ніч у фортеці залишалося від 7 до 8 тисяч чоловік, оскільки більша частина особистого складу цих частин була за межами фортеці - в літніх лагерях, на навчанню, на будівництві Брестського укріпрайону. Окрім цього, у фортеці жило близько 300 сімей командного командного складу.


З німецької сторони штурм фортеці був доручений 45-й піхотній дивізії (близько 17 тисяч чоловік), у взаємодії з частинами сусідніх з'єднань. По плану, фортецею потрібно було оволодіти до 12 год першого дня війни.


22 червня в 3:15 по фортеці був відкритий ураганний артирелійський вогонь, який застав гарнізон зненацька. В результаті були знищені склади, водопровід, нанесені величезні втрати гарнізону. В 3:45 почався штурм. Неочікуваність атаки привела до того, що єдиного скоординованого опору гарнізон не міг здійснити і був розбитий на декілька окремих частин.


29-30 червня німці застосували безперервний дводенний штурм фортеці, в результаті якого їм вдалося оволодіти штабом Цитаделі. Організаційна оборона фортеці на цьому закінчилася.